У світі споживання викопного палива досягло рекордного рівня
Джерело: Reuters
Торік світове споживання викопного палива досягло рекордного рівня – вперше викиди збільшилися до понад 40 гігатонн CO2. Відтак у 2023 році споживання викопного палива та енергетичні викиди досягли історичних максимумів.
У 2024 році – вперше в історії – споживання нафти перевищило 100 мільйонів барелів на день.
Хоча є тенденція на використання відновлюваних джерел, попит на викопне паливо стає перешкодою для переходу до енергоспоживання з меншим вмістом вуглецю.
Підвищення глобальної температури майже досягло 1,5 градуса Цельсія. Це та межа, за якою, як стверджували вчені, зростає ймовірність теплових хвиль, посух та повеней.
У світовому енергобалансі частка відновлюваних джерел склала 15%. Використання ж викопного палива зросло на 1,5% у 2023 році, становлячи 81,5% від загального енергетичного балансу.
Це зростання розподілене нерівномірно географічно. В Європі частка викопного палива в енергетиці впала нижче 70% – вперше після промислової революції.
У країнах Глобального Півдня економічний розвиток і покращення якості життя стимулюють зростання споживання викопного палива, оскільки вони більше покладаються на вугілля, газ та нафту.
У Китаї використання викопного палива зросло на 6%, досягнувши нового максимуму. Утім, на країну припало й більше як половина світового приросту виробництва відновлюваної енергії торік.
- Викиди, спричинені за два роки повномасштабної російсько-української війни, перевищили щорічні викиди парникових газів, створені окремо 175 країнами, що посилило глобальну кліматичну кризу.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.