У Туапсе пройшов «нафтовий» дощ: на голови росіян сиплеться попіл
Джерело: Telegram-канал Astra
Атакований в російському Туапсе морський термінал продовжує горіти кілька діб поспіль. Місцеві жителі почали повідомляти про “нафтовий” дощ і сажу, яка осідає на землі, а також про калюжі, вкриті масляною плівкою.
Об’єкти були атаковані 16 та 20 квітня. Влада закликає місцевих уникати перебування на вулиці, не відчиняти вікна та частіше проводити вологе прибирання.
Раніше влада РФ відзвітувала про велику нафтову пляму, яке з’явилося в акваторії після атаки. 20 квітня Роспотребнадзор порадив мешканцям Туапсе без потреби не виходити на вулицю. При виході з дому росіянам радять використовувати маски та респіратори.
Напередодні повідомлялося, що єдиний на Чорноморському узбережжі Туапсинський НПЗ зупинив свою роботу після першої української атаки 16 квітня. Повторна атака відбулася 20 квітня, після чого підприємство зупинило єдину установку переробки нафти потужністю 12 млн тонн на рік.
Спільно з морським терміналом завод входить до структури “Роснефти”. Компанію контролює соратник російського глави Володимира Путіна Ігор Сєчін. Туапсинський НПЗ виробляє широкий спектр нафтопродуктів стандарту Євро-5, орієнтованих переважно на експорт через морський термінал.
Українські дрони, як нагадало “Радіо Свобода” атакували нафтову інфраструктуру Туапсе у березні, листопаді та грудні 2025 року.
Раніше представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що через удари українських дронів по стратегічних об’єктах у Росії помітно скоротився обсяг перероблення нафти.
- Сил безпілотних систем ЗСУ повідомили про ураження 15-16 квітня низки російських об’єктів на окупованих територіях, зокрема зенітних ракетних комплексів, баз “Іскандерів”, складу дронів та нафтобаз.
- Нафтопереробний завод “Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез” (НОРСІ), четвертий за величиною нафтопереробний завод РФ, 5 квітня призупинив роботу внаслідок атаки українських безпілотників.
- Сизранський НПЗ “Роснефти” призупинив переробку нафти через пошкодження технологічного обладнання внаслідок атаки безпілотних літальних апаратів 18 квітня.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.