У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про підвищення мінімальної зарплати

Джерело: картка законопроєкту № 12462

У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, за яким пропонують поступово підвищити мінімальну заробітну плату, а також прожитковий мінімум та мінімальну пенсію за віком.

Наразі мінімальна заробітна плата з 1 січня становить 8 000 грн. Однак у парламенті запропонували у 2025 році поступово збільшити її:

з 1 квітня – до 9 100 грн (55 грн за годину);
з 1 липня – до 10 100 грн (61 грн за годину);
з 1 жовтня – до 11 184 грн (68 грн за годину).

Разом з підвищенням “мінімалки” пропонують збільшити й мінімальну пенсію за віком:

з 1 квітня – 3 407 грн;
з 1 липня – 4 808 грн;
з 1 жовтня – 7 056 грн.

Також депутати пропонують підвищити прожиткові мінімуми.

У середньому на одну особу:

з 1 квітня – 4 710 грн;
з 1 липня – 6 645 грн;
з 1 жовтня – 9 761 грн.

Для дітей до 6 років:

із 1 квітня – 3 627 грн;
з 1 липня – 5 110 грн;
з 1 жовтня – 7 533 грн.

Для дітей від 6 до 18 років:

із 1 квітня – 4 571 грн;
з 1 липня – 6 451 грн;
з 1 жовтня – 9 467 грн.

Для працездатних осіб:

із 1 квітня – 5 400 грн;
з 1 липня – 7 620 грн;
з 1 жовтня – 11 184 грн.

Для осіб, які втратили працездатність (для пенсіонерів та осіб з інвалідністю):

з 1 квітня – 3 407 грн;
з 1 липня – 4 808 грн;
з 1 жовтня – 7 056 грн.

Народний депутат від “Слуги народу” Анатолій Костюх порадив тим, кого не влаштовує рівень зарплати в Україні, змінити роботу.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав указ, котрим запроваджує заборону на в’їзд до країни вантажівок із Польщі та Литви. Рішення діятиме до 2027 року.

Новий законопроєкт обіцяє збільшення “дитячих виплат”, збереження “пакунку малюка” і додаткову допомогу для працюючих батьків.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не має наміру залишатися осторонь, поки інші країни, зокрема Китай та Росія, проводять ядерні випробування. За його словами, такі тести необхідні, щоб “побачити, як працює це озброєння”.

Великі державні нафтові компанії Китаю — зокрема Sinopec і PetroChina, а також менші приватні підприємства КНР — скасували частину постачань палива з Росії після того, як США наприкінці жовтня запровадили санкції проти російських концернів “Роснафти” і “Лукойл”.

Президент Латвії Егілс Рінкевич відмовився підписувати закон про вихід зі Стамбульської конвенції та повернув його до парламенту.