У віці 100 років помер 39-й президент США Джиммі Картер

Джерело: The Washington Post

У віці 100 років помер 39-й президент Сполучених Штатів Америки та лауреат Нобелівської премії миру Джиммі Картер.

Син Джеймс Картер III підтвердив смерть політика, але не назвав безпосередню причину. Він розповів, що його батько помер у своєму будинку в штаті Джорджія.

На початку жовтня Картер відсвяткував своє 100-річчя, ставши першим експрезидентом в історії США, якому виповнилося 100 років. Він перебував під паліативним доглядом понад 19 місяців. У листопаді він втратив свою дружину, Розалін Картер, з котрою прожив у шлюбі 77 років. 39-й президент США відвідав меморіальну службу на її честь в інвалідному візку.

Як пише видання, Картер зміг “змінити уявлення про життя президентів після завершення повноважень”. Він покинув Білий дім після одного терміну на посаді глави держави, за який зміг досягти значних зовнішньополітичних успіхів.

Довідка. Джеймс Ерл “Джиммі”Картер-молодший — колишній американський політик, 39-й президент Сполучених Штатів Америки з 1977 до 1981 року, лауреат Нобелівської премії миру 2002 року. Член Демократичної партії США. Упродовж двох термінів перебував на посаді губернатора штату Джорджія — з 1971 до 1975 року.

Картер народився в Плейнсі 1 жовтня 1924 року в сімʼї фермера і бізнесмена Ерла Картера та медсестри Ліліан Горді Картер. Він закінчив Військово-морську академію та служив у підрозділі підводних човнів ВМС, де за сім років він працював над елітним підрозділом атомного підводного флоту Америки.

У 1970 став губернатором штату. Вже за сім років став президентом (1977 —1981 роки) від Демократичної партії.

Великим зовнішньополітичним досягненням стало укладення за його посередництвом Кемп-Девідської угоди 1978 року між Ізраїлем і Єгиптом, що й донині багато в чому визначає геополітичну архітектуру Близького Сходу.

У 2002 році за сукупність заслуг його нагородили Нобелівською премією миру.

Джиммі Картер був упевнений, що анексія Криму з боку Росії була неминучою, тому що “цього хотіли і жителі півострова, і росіяни”.

“Я не вірю, що є якась безпосередня перспектива розриву відносин між Росією і Кримом. Я думаю, що це було неминучим кроком, згодні з цим українці чи ні. Думаю, те, що я сказав раніше, є точним: .. Цього хотіли кримчани і хотіли росіяни, як я вважаю”, — заявляв експрезидент США.

Що стосується війни на сході України, то 39-й президент США висловився, що колишній американський президент не стане поставляти Києву летальне озброєння.

“Я б дуже хотів, щоб постачання зброї в Україну було припинене. — Як Києву, так і Сходу України. Я сподіваюся, що президент Обама не посилатиме зброю”, — заявив Картер.

Проте 24 лютого 2022 року Картер засудив російське вторгнення в Україну.

  • У віці 78 років померла іспанська акторка Маріса Паредес, яка знялася у фільмах режисерів Педро Альмодовар, Гільєрмо дель Торо і Роберто Беніньї.
  • У віці 87 років помер Остап Кіндрачук, кримський козак-бандурист, що грав на набережній Ялти.
  • У віці 91 року пішов з життя Пол Масланскі, продюсер культової франшизи “Поліцейська академія”.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.

Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.

Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.

Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.

Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.