У Вільнюсі за участю Зеленського підняли прапор України із Бахмута
Зображення: сайт президента України
Джерело: Володимир Зеленський у Telegram.
Сьогодні, 11 липня, у Вільнюсі за участю президента України Володимира Зеленського підняли прапор України, який українські захисники передали з Бахмута.
Президент України заявив, що Бахмут – це одна з найбільш визначальних битв за свободу в Європі, і її саме так будуть згадувати наші діти й онуки.
“Цей наш бойовий прапор із Бахмута означає, що ніколи знову литовцям не доведеться битися проти російських солдатів ані під Вільнюською телевежею, ані в будь-якому іншому місці вашої столиці вашої країни”, – зазначив Зеленський.
А також додав, що цей наш прапор означає, що ніколи знову не буде депортацій із країн Балтії в Сибір. Ніколи знову не буде поділів Польщі й приниження загарбниками Угорщини. Ніколи знову не буде танків у Празі та “зимових війн” проти свободи Фінляндії.
Зображення: сайт президента України
“Литва завжди буде тільки вашою! Жодних окупацій у Європі більше не буде!”, – наголосив президент Зеленський.
Зокрема, президент зазначив, що сьогодні поїхав у Вільнюс з вірою в рішення, із вірою в партнерів, із вірою в сильне НАТО. У НАТО, яке не сумнівається, не втрачає часу й не озирається на будь-якого агресора.
“І я хотів би, щоб ця віра стала впевненістю – впевненістю в рішеннях, на які ми заслуговуємо – всі ми заслуговуємо – і яких очікує кожен наш воїн, кожен наш громадянин, кожна наша мати, кожна наша дитина. І хіба це завелике бажання? НАТО дасть Україні безпеку. Україна зробить Альянс сильнішим”, – резюмував президент України.
- Сьогодні, 11 липня, президент України Володимир Зеленський прибув до Вільнюса, де проходить саміт НАТО.
- У вівторок, 11 липня, країни-члени НАТО узгодили спільне комюніке щодо України на саміті у Вільнюсі. У НАТО запевнили, що запросять Україну до Альянсу, коли країни-члени погодяться, і усі умови будуть виконані.
- Українська влада сподівається, що на саміті отримає чіткий сигнал про приєднання до альянсу. Проте, країни-члени НАТО досі не вирішили остаточно, що запропонувати Україні на саміті.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.