У ВР зареєстрували нову постанову про перейменування населених пунктів

Джерело: пресслужба “Євросолідарності”

У Верховній Раді зареєстрували новий проєкт постанови щодо перейменування населених пунктів в рамках деколонізації. Серед співавторів постанови – керівництво ВР, Петро Порошенко та лідери парламентських фракцій.

Нагадаємо, що сьогодні, 19 вересня, Верховна Рада в цілому прийняла нову постанову про зміну назв 327 населених пунктів у рамках дерусифікації.

Вчора, 18 вересня, Верховна Рада провалила голосування за дерусифікацію. Частина народних депутатів заблокували трибуну.

Але з вчорашнього варіанту вилучили шість населених пунктів, і, за словами співголови фракції “Євросолідарність” Ірини Геращенко, по п’яти з них зареєструють окремий документ, за який голосуватимуть у жовтні.

“Щодо перейменувань. Рішення щодо нових назв населених пунктів спочатку голосували місцеві органи влади, зокрема, облради. Тому ВР має виконати волю громад і проголосувати, нарешті, постанову. Й так, під час війни – це важливо. Бо наша ідеологія “Геть від Москви” передбачає повну відмову від колоніальних назв , навʼязуваних нам сторіччями. Українським містам і селам – українські назви!” – наголосила Геращенко.

Згідно з ухваленою постановою, нові назви отримають чотири райони, десять міст, 56 селищ та 261 село.

Зокрема у Дніпропетровській області перейменовано:
  • місто Новомосковськ на місто Самар;
  • селище Горького на селище Титорове;
  • село Перше Травня на село Богодарівка;
  • село Суворовське на село Слобідське;
  • Новомосковський район на Самарівський район;
у Донецькій області:
  • село Ванюшкине на село Фролівське;
  • село Мічуріне на село Грінталь;
  • село Первомайське на село Паланка;
  • село Московське на село Козацьке;
  • селище Пушкіне на селище Чумацьке;
у Закарпатській області:
  • село Пушкіно на село Міжлісне;
у Запорізькій області:
  • село Мічуріна на село Симиренкове;
  • селище Максима Горького на селище Кошове;
у Київській області:
  • село Перше Травня на село Княже;
у Кіровоградській області:
  • селище Єлизаветградка на селище Гайдамацьке;
у Луганській області:
  • місто Сєвєродонецьк на місто Сіверськодонецьк;
  • місто Первомайськ на місто Сокологірськ;
  • місто Молодогвардійськ на місто Отаманівка;
  • селище Новопсков на селище Айдар;
  • селище Челюскінець на селище Титаренкове;
  • Сєвєродонецький район на Сіверськодонецький район;
у Львівській області:
  • місто Червоноград на місто Шептицький;
  • Червоноградський район на Шептицький район;
у Миколаївській області:
  • село Мічуріне на село Симиренки;
у Одеській області:
  • селище Бородіно на селище Буджак;
  • селище Суворове на селище Катлабуг;
у Полтавській області:
  • село Новомосковське на село Лоза;
  • село Первомайське на село Гуляйстеп;
  • село Першотравневе на село Майдан;
у Сумській області:
  • місто Дружба на місто Хутір-Михайлівський;
у Харківській області:
  • місто Красноград на місто Берестин
  • місто Первомайський Лозівського району на місто Златопіль;
  • село Мічурінське на село Симиренківське;
  • селище Першотравневе на селище Мандричине;
  • Красноградський район на Берестинський район;
у Херсонській області:
  • село Максима Горького на село Сагайдачне;
  • село Нова Калуга на село Михайлів;
  • село Потьомкине на село Незламне;
  • село Чкалове на село Стійке;
  • село Князе-Григорівка на село Козацька Слобода;
  • село Первомаївка на село Тихий Лиман;
  • село Суворовка на село Чумаки;
у Черкаській області:
  • місто Ватутіне на місто Багачеве;
  • село Перше Травня на село Компанійське;
у Чернігівській області:
  • село Перше Травня на село Міхновське;

Нову Постанову про зміну назв прийнято без обговорення. Її підтримав 281 нардеп.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.