У виробництві «Орєшніка» РФ покладається на іноземні технології — FT

Джерело: Financial Times

Ракета “Орєшнік” була виготовлена з використанням іноземного виробничого обладнання, зокрема німецьких і японських технологій.

За інформацією української розвідки та аналізом Financial Times, два провідні російські інститути, що займаються розробкою цієї ракети, активно шукають співробітників, які мають досвід роботи з металообробкою на обладнанні західного виробництва, зокрема системами комп’ютерного числового управління (ЧПУ).

Це підтверджує значну залежність російської військової промисловості від іноземних технологій, на які накладаються західні санкції.

Технологія ЧПУ є критично важливою для виробництва “Орєшніка”, оскільки вона дозволяє досягати високої точності при обробці матеріалів.

Московський інститут теплотехніки (МІТТ), який є ключовим розробником російських твердопаливних балістичних ракет, зокрема “Орєшніка”, у своїх оголошеннях 2024 року зазначив використання систем управління від японської компанії Fanuc та німецьких Siemens і Heidenhain. Ці компанії виробляють технології для високоточних верстатів з комп’ютерним числовим управлінням (ЧПУ), що є критичними для виробництва ракети.

Ті ж самі системи згадуються в оголошеннях компанії “Созвєздіє”, що спеціалізується на автоматизованих системах управління та зв’язку для військових потреб.

“Титан-Барикади” є ще одним російським оборонним виробництвом, яке використовує системи Fanuc для виробництва ракети “Орєшнік”.

Попри експортний контроль, аналіз документів свідчить, що з початку 2024 року в Росію надійшло щонайменше $3 млн постачань компонентів Heidenhain. Одне з постачань включало нову систему Heidenhain TNC640, яка дозволяє виконувати точні операції на верстатах з ЧПУ, таких як фрезерування, точіння і шліфування.

Цей верстат вартістю $345 000 був доставлений через Китай до Балтійської промислової компанії — російського підприємства, що потрапило під санкції США і має досвід поставок устаткування з ЧПУ в оборонну промисловість.

  • Результат дослідження уламків балістичної ракети середньої дальності “Орєшнік”, якою РФ вдарила по Дніпру 21 листопада, засвідчив, що російський президент Володимир Путін вкотре заявив неправдиву інформацію щодо “найновішого озброєння”.
  • Після того, як РФ атакувала Україну ракетою “Орєшнік”, у Росії почали продавати відповідний мерч з Путіним.
  • Парламентська асамблея НАТО схвалила резолюцію, в якій підтримали право України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії. Учасники асамблеї закликали надати Києву відповідне озброєння.
  • 26 листопада Рада НАТО-Україна на рівні послів обговорила безпекову ситуацію після запуску Росією по Дніпру експериментальної балістичної ракети середньої дальності.

Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.

12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.

Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.

Співачка Ірина Федишин передасть чергову партію допомоги для українських військових.