У виробництві «Орєшніка» РФ покладається на іноземні технології — FT

Джерело: Financial Times

Ракета “Орєшнік” була виготовлена з використанням іноземного виробничого обладнання, зокрема німецьких і японських технологій.

За інформацією української розвідки та аналізом Financial Times, два провідні російські інститути, що займаються розробкою цієї ракети, активно шукають співробітників, які мають досвід роботи з металообробкою на обладнанні західного виробництва, зокрема системами комп’ютерного числового управління (ЧПУ).

Це підтверджує значну залежність російської військової промисловості від іноземних технологій, на які накладаються західні санкції.

Технологія ЧПУ є критично важливою для виробництва “Орєшніка”, оскільки вона дозволяє досягати високої точності при обробці матеріалів.

Московський інститут теплотехніки (МІТТ), який є ключовим розробником російських твердопаливних балістичних ракет, зокрема “Орєшніка”, у своїх оголошеннях 2024 року зазначив використання систем управління від японської компанії Fanuc та німецьких Siemens і Heidenhain. Ці компанії виробляють технології для високоточних верстатів з комп’ютерним числовим управлінням (ЧПУ), що є критичними для виробництва ракети.

Ті ж самі системи згадуються в оголошеннях компанії “Созвєздіє”, що спеціалізується на автоматизованих системах управління та зв’язку для військових потреб.

“Титан-Барикади” є ще одним російським оборонним виробництвом, яке використовує системи Fanuc для виробництва ракети “Орєшнік”.

Попри експортний контроль, аналіз документів свідчить, що з початку 2024 року в Росію надійшло щонайменше $3 млн постачань компонентів Heidenhain. Одне з постачань включало нову систему Heidenhain TNC640, яка дозволяє виконувати точні операції на верстатах з ЧПУ, таких як фрезерування, точіння і шліфування.

Цей верстат вартістю $345 000 був доставлений через Китай до Балтійської промислової компанії — російського підприємства, що потрапило під санкції США і має досвід поставок устаткування з ЧПУ в оборонну промисловість.

  • Результат дослідження уламків балістичної ракети середньої дальності “Орєшнік”, якою РФ вдарила по Дніпру 21 листопада, засвідчив, що російський президент Володимир Путін вкотре заявив неправдиву інформацію щодо “найновішого озброєння”.
  • Після того, як РФ атакувала Україну ракетою “Орєшнік”, у Росії почали продавати відповідний мерч з Путіним.
  • Парламентська асамблея НАТО схвалила резолюцію, в якій підтримали право України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії. Учасники асамблеї закликали надати Києву відповідне озброєння.
  • 26 листопада Рада НАТО-Україна на рівні послів обговорила безпекову ситуацію після запуску Росією по Дніпру експериментальної балістичної ракети середньої дальності.

30 травня в боях за Україну загинув польський журналіст Кшиштоф Горжелак.

Служба безпеки України безпілотниками атакувала бомбардувальну авіацію Повітряно-космічних сил РФ у російському тилу.

У неділю, 1 червня, Росія вдарила ракетами по розташуванню навчального підрозділу Сухопутних військ, внаслідок чого є жертви.

Міжнародний музичний конкурс (SIMC), який мав відбутися в Історичному музеї Стокгольма, скасували через тісні зв’язки організаторів з російськими державними установами, що активно підтримують війну проти України.

Триває 1194-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 988 тисяч осіб.