У виробництві «Орєшніка» РФ покладається на іноземні технології — FT
Джерело: Financial Times
Ракета “Орєшнік” була виготовлена з використанням іноземного виробничого обладнання, зокрема німецьких і японських технологій.
За інформацією української розвідки та аналізом Financial Times, два провідні російські інститути, що займаються розробкою цієї ракети, активно шукають співробітників, які мають досвід роботи з металообробкою на обладнанні західного виробництва, зокрема системами комп’ютерного числового управління (ЧПУ).
Це підтверджує значну залежність російської військової промисловості від іноземних технологій, на які накладаються західні санкції.
Технологія ЧПУ є критично важливою для виробництва “Орєшніка”, оскільки вона дозволяє досягати високої точності при обробці матеріалів.
Московський інститут теплотехніки (МІТТ), який є ключовим розробником російських твердопаливних балістичних ракет, зокрема “Орєшніка”, у своїх оголошеннях 2024 року зазначив використання систем управління від японської компанії Fanuc та німецьких Siemens і Heidenhain. Ці компанії виробляють технології для високоточних верстатів з комп’ютерним числовим управлінням (ЧПУ), що є критичними для виробництва ракети.
Ті ж самі системи згадуються в оголошеннях компанії “Созвєздіє”, що спеціалізується на автоматизованих системах управління та зв’язку для військових потреб.
“Титан-Барикади” є ще одним російським оборонним виробництвом, яке використовує системи Fanuc для виробництва ракети “Орєшнік”.
Попри експортний контроль, аналіз документів свідчить, що з початку 2024 року в Росію надійшло щонайменше $3 млн постачань компонентів Heidenhain. Одне з постачань включало нову систему Heidenhain TNC640, яка дозволяє виконувати точні операції на верстатах з ЧПУ, таких як фрезерування, точіння і шліфування.
Цей верстат вартістю $345 000 був доставлений через Китай до Балтійської промислової компанії — російського підприємства, що потрапило під санкції США і має досвід поставок устаткування з ЧПУ в оборонну промисловість.
- Результат дослідження уламків балістичної ракети середньої дальності “Орєшнік”, якою РФ вдарила по Дніпру 21 листопада, засвідчив, що російський президент Володимир Путін вкотре заявив неправдиву інформацію щодо “найновішого озброєння”.
- Після того, як РФ атакувала Україну ракетою “Орєшнік”, у Росії почали продавати відповідний мерч з Путіним.
- Парламентська асамблея НАТО схвалила резолюцію, в якій підтримали право України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії. Учасники асамблеї закликали надати Києву відповідне озброєння.
- 26 листопада Рада НАТО-Україна на рівні послів обговорила безпекову ситуацію після запуску Росією по Дніпру експериментальної балістичної ракети середньої дальності.
Удари українських дронів по нафтових об’єктах у Росії на п’ятий рік розв’язаної Володимиром Путіним повномасштабної війни призвели до падіння переробки до найнижчого рівня майже за весь період його правління. У липні вона становила 3,6 млн барелів на добу, що є мінімумом з травня 2002 року.
3 серпня внаслідок російського удару по автозаправній станції у Широківській громаді, що на Дніпропетровщині, загинули троє осіб.
Суд призначив по 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна ще десятьом бойовикам, котрі воювали проти України у складі збройних формувань Росії.
3 серпня безпілотники атакували Краснодарський край РФ. Один зі збитих БпЛА упав на пляж в Архипо-Осипівці під Геленджиком. Російська влада заявила про шістьох загиблих внаслідок падіння уламків.
У Білорусі вже до кінця року планують сформувати два батальйони з артилерією та ППО поблизу українського кордону. Можливі загрози оцінив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко.