У ЄС значно зросла кількість працевлаштованих молодих людей, які живуть з батьками

У країнах Євросоюзу зросла частка молодих людей, які мають роботу, однак продовжують жити з батьками.

За аналізом Eurostat, у ЄС кількість працюючих осіб віком 25-34 роки, які живуть з батьками, зросла з 24% до 27% у період між 2017 та 2022 роком.

Найбільше – одразу на 13% – зросла кількість молодих працевлаштованих осіб, які живуть з батьками, в Ірландії – з 27% до 40%.

Серед інших країн, де з 2017 по 2022 роки зросла частка працюючих молодих осіб, які живуть з батьками, опинились Португалія – з 41% до 52%, Іспанія – з 35% до 42%, Італія – з 41% до 48%, Хорватія – з 58% до 65%. У Франції цей показник зріс на 2% – з 10% до 12%.

У звіті мовиться, що молоді жителі Євросоюзу зазнають низки проблем. Зокрема вони скаржаться на відсутність власного житла, кризу вартості життя, психічне здоров’я та нестабільну зайнятість.

Водночас у питаннях роботи відзначається позитивна тенденція. Відповідно до звіту, кількість працевлаштованих молодих осіб зросла до найвищого з 2007 року показника.

“Молоді люди, які живуть зі своїми батьками, частіше відчувають труднощі з тим, щоб звести кінці з кінцями і не можуть дозволити собі непередбачувані витрати. Це дозволяє припустити, що особи з менш забезпеченої родини, з меншою ймовірністю зможуть переїхати”, – мовиться у звіті.

Звіт також свідчить, що половина опитаних молодих людей, які живуть з батьками, прагнуть переїхати протягом року, хоча лише 28% з них сказали, що активно займаються цим питанням.

Нездатність жити окремо, ймовірно, має прямий вплив на добробут, зазначають у звіті. Автори також вказують, іноді це пов’язано з відчуттям соціальної ізоляції.

Різні країни ЄС мали помітні розбіжності щодо працевлаштування молоді, яка живе з батьками. Зокрема у південних та східних країнах ЄС понад 50% опитаних людей віком 25-34 роки живуть з батьками.

Також саме у цих регіонах частіше виникають труднощі з працевлаштуванням. До прикладу, про проблеми з роботою розповіли 42% опитаних молодих людей віком 15-29 років у Болгарії та 72% у Греції. Водночас у Люксембурзі та Нідерландах цей показник сягає лише 6,3%.

Дослідження також відзначило вирішальну роль культурних відмінностей у розбіжностях між державами-членами щодо проживання в батьківському домі.

“Багато попередніх досліджень виявили, що у країнах південної та східної Європи міцні сімейні зв’язки, а державна підтримка молоді відносно низька. Для порівняння: у північній Європі є нормою покинути батьківський дім у віці близько 18 років. Це заохочується і батьками, і державою”, – розповіла авторка звіту Естер Шандор.

Вона додала, що в Ірландії молоді люди частіше почали жити з батьками через певну потребу, або через те, щоб накопичити кошти для придбання житла в іпотеку.

Шандор також зазначила, що життя з батьками дійсно створює певну фінансову безпеку. Та попри це, більшість опитаних людей старше 25 років, які живуть з батьками, є більш соціально відчуженими та мають поганий психологічний стан пов’язаний з почуттям відсутність автономії та свободи.

За даними опитування, представники ЛГБТК+ в Євросоюзі рідше зазнають дискримінації, однак зросла кількість випадків насилля у порівнянні з тим, що було три роки тому.

Німеччині слід наслідувати приклад країн Балтії, Польщі та Фінляндії й вийти з Оттавської конвенції, яка передбачає заборону на виробництво, накопичення та використання протипіхотних мін, заявив представник правлячого блоку ХДС/ХСС (коаліційне об’єднання політичних партій Німеччини — Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу) у комітеті Бундестагу з міжнародних справ Родеріх Кізеветтер.