Убивця дитини з Ашаффенбурга ще влітку напав на українку з ножем, втім його не депортували

Джерело: Bild

У Німеччині убивця з Ашаффенбурга ще пів року тому напав із ножем на переселенку з України, проте його не депортували.

28-річний афганець Енамулла Омарзай, котрий 22 січня у парку міста Ашаффенбург вбив дворічну дитину та 41-річного чоловіка, вже був відомий поліції. У серпні 2024 року він напав із ножем на жінку з України в притулку для біженців у місті Альценау, однак, тоді справа так і не дійшла навіть до розслідування.

Прокуратура почала перевірку факту нападу на українку лише через два дні після вбивства. Наразі проти Омарзая порушено нову кримінальну справу за завдання тяжких тілесних ушкоджень.

Сам напад стався ще в серпні 2024 року. Тієї ночі жертва просила про допомогу, а сусіди зафіксували подію на відео. Попри це, поліція не класифікувала інцидент як напад — офіційно він проходив як “словесний конфлікт”. Влада заявила, що на момент прибуття поліціянтів у постраждалої не було “видимих травм, а офіційної скарги ніхто не подав”.

Своєю чергою, очевидці стверджують протилежне, зауваживши, що на тілі постраждалої були сліди крові, але поліція не провела належного розслідування.

Лише 27 січня, через п’ять днів після нападу в Ашаффенбурзі, поліція повернулася до притулку в Альценау для опитування свідків серпневого нападу.

Місцеві заявляють, що люди загинули, позаяк влада вчасно не депортувала злочинця.

Додамо, Голова Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц пообіцяв помітні зміни в економічній політиці Німеччини та політиці надання притулку у разі, якщо займе посаду канцлера за підсумками дострокових виборів до бундестагу.

Бундестаг 29 січня схвалив запропоновану ХДС резолюцію про радикальне посилення міграційного законодавства. Цей план найбільшої опозиційної фракції німецького бундестагу передбачав, зокрема, постійний прикордонний контроль, можливість відмови прохачам притулку вже на кордоні та затримання іноземців, яких влада зобов’язала залишити країну.

Консерватори виступили з ініціативою посилення міграційної політики на тлі недавніх нападів у Магдебурзі та Ашаффенбурзі, що призвели до жертв. Документ підтримали також депутати Вільної демократичної партії та правопопулістська “Альтернатива для Німеччини”.

Соціал-демократична партія Німеччини та “Союз-90″/”зелені” виступили проти таких обмежень, оскільки вони, на їхню думку, фактично скасовують право на притулок, гарантоване Основним законом ФРН. Резолюція не є обов’язковою до виконання федеральним урядом та державною владою в цілому.

Вже 31 січня німецькі парламентарі з невеликою перевагою відхилили законопроект про обмеження міграції. Документ передбачав, що федеральна поліція зможе висилати іноземців, яких влада ФРН зобов’язала залишити країну, якщо німецькі поліцейські постануть перед такими особами в зоні своєї відповідальності.

Читайте також: В ЄС оприлюднили план захисту від напливу мігрантів

Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер виступив із пропозицією запровадити для українських біженців окремий правовий статус, який дозволить знизити витрати на соціальні виплати та сприяти залученню біженців на ринок праці.
Витрати на допомогу для біженців та мігрантів у Німеччині стрімко зростають. Якщо у 2021 році на підтримку цієї категорії населення виділили 5,9 млрд євро, то минулого року сума становила вже 12,2 млрд євро — понад чверть усіх витрат на допомогу з безробіття (42,6 млрд євро).
У вересні до Німеччини в’їхала рекордна кількість нелегальних мігрантів, поліція зафіксувала понад 21 тисячу осіб.