Учасниці «Міс Україна 2023» відвідують вечірки російських олігархів, супроводжують їх та танцюють під російську музику
Джерело: Андрій Лузан в Instagram
Український комік Андрій Лузан звернув увагу на конкурс “Міс Україна 2023” та його учасниць, які не публікують у своїх соцмережах жодної інформації про війну, слухають російську музику, відвідують вечірки російських олігархів та супроводжують їх.
Андрій зазначає, що одна з кандидаток, Ксенія Магера з Хмельницької області, “не живе в Україні і взагалі дуже сильно любить росію”.
Фото: Андрій Лузан в Instagram
Дівчина, яка зараз живе в Дубаї, дружить із росіянкою і брала участь у конкурсі “Майбутнє Росії”.
Фото: Андрій Лузан в Instagram
Вона також відвідувала ресторан російського олігарха Аркадія Новікова, який очолював штаб Путіна на виборах.
Фото: Андрій Лузан в Instagram
На своїх сторінках у соціальних мережах Ксенія не публікувала жодних дописів про повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Фото: Андрій Лузан в Instagram
Фото: Андрій Лузан в Instagram
Андрій Лузан також розповів про ще одну учасницю – Катерину Чувашову, яка слухає російську співачку Інстасамку, а її батько – затриманий СБУ співробітник ФСБ, який здавав росіянам позиції ЗСУ.
Фото: Андрій Лузан в Instagram
Ще одна учасниця зустрічається з російським олігархом – власником конкурсу “Міс Україна”.
Фото: Андрій Лузан в Instagram
“Цей конкурс не має права на існування. Один зі спонсорів до 22-го року був російський ресторатор Орлов. Та й взагалі, ідея обирати дівчат за зовнішністю, де жюрі чисто з мужиків – це прям те, за що варто боротись”, – написав комік.
На допис Андрія Лузана відреагувала модель Марія-Каріна Валешна.
“У 2021 році на кастингу “Міс Україна” мене повідомили, щоб я не говорила українською, тому що новий власник конкурсу з росії, і він не розумітиме мене. На самому кастингу Орлов задав мені запитання особистого характеру, а саме, скільки років я у стосунках зі своїм хлопцем. На що мені подякували за візит і покликали наступну дівчину”, – написала дівчина.
Українська модель Анастасія Коваль також прокоментувала допис і зазначила, що раніше відмовилась від участі у конкурсі.
“Зібрання робітниць дубайськоі біржі праці вибачте і пузатих дядь з рфії, які їх купляють за 5 рублів на островах, конкурс сфабрикований і гнилий років 10 так точно – це тільки інфо, що знаю особисто. Можете мене назвати ображеною, але відмовилась від участі, як і багато інших дівчат – 4 роки тому, після того, як мені оголосили “умови” відбору на 50-тку навіть. Бордель і то чистіше місце”, – написала Анастасія.
- Авторка Youtube-шоу “У ліжку” Марічка Довбенко запросила в гості блогерку Тетяну Коряк, яка раніше заявляла, що війна, це “брудні ігри, в які нас кидають політики”.
- Сенаторка Елізабет Воррен вимагає розслідування щодо компанії SpaceX після того, як Ілон Маск визнав, що заблокував Україні розширення приватної супутникової мережі Starlink для атаки на російські військові кораблі біля узбережжя тимчасово окупованого Криму.
- 26-річний блогер Роман Заволока у Полтаві знімав на відео, як він у громадському місці ображає військових, та на камеру заявив, що відмовляється від мобілізації, бо “не хоче вбивати людей за гроші”. Поліція Полтавщини відкрила кримінальне провадження стосовно нього.
20 жовтня у вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський анонсував нові пакети підтримки від партнерів, а також перемовини щодо санкцій проти РФ.
Новокуйбишевський нафтопереробний завод “Роснефти” 19 жовтня призупинив первинну переробку нафти після атаки дронів.
Сполучені Штати поки не приєдналися до ініціативи G7 щодо використання заморожених російських активів для фінансування України. Американські посадовці пояснили своє рішення ризиками для стабільності ринків.
Щоб Росія гіпотетично змогла повністю окупувати Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області, їй доведеться воювати щонайменше до червня 2030 року. Про це свідчать розрахунки видання The Economist, котре проаналізувало темпи просування російської армії.
Румунія завершує розроблення оновленої Стратегії національної оборони на 2026–2030 роки, яку до 26 листопада мають розглянути Вища рада нацоборони (CSAT) та парламент.