Удар по складу у Торопці РФ призвів до втрати снарядів на 2-3 місяці — розвідка Естонії

Джерело: ERR

Україна завдала удару по складу боєприпасів у Торопці (Тверська область Росії) 18 вересня, що призвело до значних втрат для російських військ. За оцінкою естонської розвідки, Росія втратила боєприпасів на 2-3 місяці вперед, що може вплинути на ситуацію на фронті вже у найближчі тижні.

Як керівник Центру розвідки Сил оборони Естонії полковник Антс Ківіселг, на складі здетонувало близько 30 тисяч тонн вибухонебезпечних матеріалів, що еквівалентно приблизно 750 тисячам снарядів. За середніми оцінками, Росія витрачає близько 10 тисяч снарядів на тиждень, тому ці втрати становлять резерв на 2-3 місяці активних бойових дій.

Ківіселг також повідомив, що перед ударом на склад було доставлено додаткові боєприпаси потягом, що значно збільшило масштаби втрат. Вплив цих подій на боєздатність російських військ можна буде помітити вже найближчим часом.

Читайте також: З’явилися супутникові знімки наслідків ударів по російських складах боєприпасів у Торопці

Раніше повідомлялося, що на складі зберігали ракети для систем “Град”, міни та інші боєприпаси. Проте згодом стало відомо, що серед боєприпасів були й ракети для “Іскандерів”, С-300, С-400, а також північнокорейські ракети KN23.

За інформацією Міністерства оборони Великої Британії, вибух був настільки потужним, що його зафіксували навіть із космосу, а його сила еквівалентна землетрусу.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 22:00 5 грудня. На даний час відбулося 170 бойових зіткнень.

Данська пивоварна компанія Carlsberg продасть свої активи в російській компанії “Балтика” за $320 млн, що дозволить залишити ринок РФ.

5 грудня перед виступом глави МЗС РФ Сергія Лаврова на засіданні ОБСЄ представники низки делегацій влаштували демарш та залишили залу.

5 грудня міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що міжнародні партнери профінансують частину з понад 30 000 українських далекобійних дронів, котрі постачать на озброєння Силам оборони у 2025 році. 

5 грудня міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що питання про можливу участь військовослужбовців Німеччини у миротворчій місії в Україні після закінчення війни залишається відкритим,