Угорщина відкине будь-який план НАТО, який веде до «прямого конфлікту між НАТО та РФ»

Джерело: Sky News

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що його країна відхилить будь-яку пропозицію НАТО, яка призведе до ескалації “конфлікту між НАТО і Росією”.

Під час саміту НАТО в Брюсселі в четвер, на честь 75-ї річниці заснування Альянсу, Сіярто сказав:

“Ми повинні зробити все можливе, щоб уникнути прямого конфлікту між НАТО і Росією в найближчий період”.

Він додав, що вважає, що є “протилежні наміри” і що деякі з обговорюваних пропозицій “безсумнівно перетнуть деякі з меж, які досі вважалися червоними”.

Нагадаємо, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пропонує створити фонд союзницьких внесків на суму у 100 мільярдів доларів протягом п’яти років в межах пакета допомоги Україні, який лідери країн Альянсу мають підписати на липневому саміті у Вашингтоні.

  • За даними ЗМІ, рішення щодо конфіскації прибутків з конфіскованих активів РФ на користь України навряд чи ухвалять на саміті ЄС 21 березня. Причина – позиція Угорщини.
  • У вівторок, 26 березня, у Будапешті тисячі людей вийшли на протести біля парламенту, вимагаючи відставки головного прокурора та прем’єр-міністра Віктора Орбана після того, як колишній урядовець звинуватив старшого помічника Орбана у спробі втрутитися у справу про хабарництво.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.