Україна домовилася з Литвою про будівництво заводу з виробництва вибухівки
Джерело: литовське міністерство економіки та інновацій та LRT
Українська компанія побудує в Литві завод із виробництва вибухових речовин нового покоління, зокрема RDX (гексогену), що сприятиме зміцненню обороноздатності України, Литви та Європи загалом.
Сторони підписали відповідний меморандум про наміри, будівельні роботи планується розпочати наступного року. Міністерка економіки та інновацій Литви Аушріні Армонайте зазначила, що новий завод стане важливим кроком у співпраці між Литвою та Україною в оборонній сфері. Вона також додала, що цей проєкт є “чітким сигналом агресору про те, що ми не відступимо”.
Назва української компанії не розголошується, зважаючи на стратегічну важливість підприємства та війну в Україні. Представники міністерства пояснили, що компанія працює у надзвичайно чутливій сфері та підпадає під оборонну парасольку України.
Заступниця міністерки Еріка Курочкіна наголосила на тому, що Литва активно створює сприятливі умови для оборонних підприємств та залучення іноземних інвестицій. За її словами, завод із виробництва вибухових речовин є одним із кількох спільних оборонних проєктів України та Литви.
Крім того, обговорюються спільні ініціативи щодо розробки безпілотників та інших оборонних технологій.
Довідка. RDX (гексоген) – вибухова органічна сполука з високою швидкістю детонації та вибуховою потужністю. Використовується у виготовленні бомб, мін та інших вибухових речовин – як окремо, так і в поєднанні з іншими матеріалами.
- Міністр оборони Фінляндії Антті Хаккянен підтвердив інформацію про плани країни щодо будівництва заводу з виробництва тротилу. Рішення є відповіддю на критичну нестачу боєприпасів, спричинену війною в Україні, яка триває вже третій рік.
- Велика Британія інвестує майже 200 мільйонів фунтів стерлінгів (251,14 мільйона доларів) у будівництво першого в Європі заводу з виробництва низькозбагаченого урану (HALEU), повідомив уряд у середу, 8 травня.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.