Україна досягає виробництва дронів FPV у 3000 одиниць на день – Forbes

Джерело: Forbes

Станом на сьогодні Україна посилила позиції у виробництві дронів FPV для полювання на російську техніку. Наразі мовиться вже про понад 3000 FPV на день, що поступово скорочує різницю у кількості забезпечення на полі бою.

Український удар по російському заводу, що виробляє системи камер для Lancet, на певний час уповільнив виробництво, проте вже у травні РФ здійснила понад 300 атак цими дронами, що майже вдвічі більше проти попередніх показників.

Російські дрони Lancet справді становлять загрозу для української артилерії. Однак, з іншого боку, пише видання, схоже, що Україна завдає удару у відповідь комбінацією боєприпасів місцевого виробництва, які можуть вражати цілі на відстані понад 19 км і часто, здається, впольовують російську артилерію.

Ми не знаємо, скільки там промахів – їхній рівень успіху може бути вищим або нижчим, ніж у Lancet, – але велика кількість “катастрофічних знищень” із великими вторинними вибухами свідчить про те, що загальний ефект значно більший, – зауважили у матеріалі.

Зауважується, що російський Lancet, безсумнівно, ефективний, однак, його затьмарюють комбінації інших боєприпасів.

Тоді як Україна вже зараз виробляє понад 3000 FPV на день.

У війні, яка вимагає як кількості, так і якості, Росія може програти в обох, — резюмували у Forbes.

Раніше ми писали, що Україні необхідна будь-яка перевага, аби вибити російські війська зі своєї території. Так, нині однією з важливих позитивних тенденцій є невелика, однак, швидко зростаюча оборонна промисловість, в яку уряд вливає кошти, маючи впевненість, що сплеск виготовленого власноруч озброєння допоможе переломити ситуацію на полі битви.

Російські військові почали застосовувати на фронті новий ударний безпілотник “Куб-10МЄ”. Про це повідомив позаштатний радник президента України Сергій “Флеш” Бескрестнов.

19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.

19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.

Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.

19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.