Україна досягає виробництва дронів FPV у 3000 одиниць на день – Forbes

Джерело: Forbes

Станом на сьогодні Україна посилила позиції у виробництві дронів FPV для полювання на російську техніку. Наразі мовиться вже про понад 3000 FPV на день, що поступово скорочує різницю у кількості забезпечення на полі бою.

Український удар по російському заводу, що виробляє системи камер для Lancet, на певний час уповільнив виробництво, проте вже у травні РФ здійснила понад 300 атак цими дронами, що майже вдвічі більше проти попередніх показників.

Російські дрони Lancet справді становлять загрозу для української артилерії. Однак, з іншого боку, пише видання, схоже, що Україна завдає удару у відповідь комбінацією боєприпасів місцевого виробництва, які можуть вражати цілі на відстані понад 19 км і часто, здається, впольовують російську артилерію.

Ми не знаємо, скільки там промахів – їхній рівень успіху може бути вищим або нижчим, ніж у Lancet, – але велика кількість “катастрофічних знищень” із великими вторинними вибухами свідчить про те, що загальний ефект значно більший, – зауважили у матеріалі.

Зауважується, що російський Lancet, безсумнівно, ефективний, однак, його затьмарюють комбінації інших боєприпасів.

Тоді як Україна вже зараз виробляє понад 3000 FPV на день.

У війні, яка вимагає як кількості, так і якості, Росія може програти в обох, — резюмували у Forbes.

Раніше ми писали, що Україні необхідна будь-яка перевага, аби вибити російські війська зі своєї території. Так, нині однією з важливих позитивних тенденцій є невелика, однак, швидко зростаюча оборонна промисловість, в яку уряд вливає кошти, маючи впевненість, що сплеск виготовленого власноруч озброєння допоможе переломити ситуацію на полі битви.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.