Україна та Латвія спільно нарощуватимуть виробництво дронів
Джерело: Дмитро Кулеба на спільній пресконференції міністрів закордонних справ України та Латвії
Україна та Латвія спільно нарощуватимуть виробництво безпілотників в межах “Коаліції дронів”.
У п’ятницю, 26 квітня, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба привітав у Києві главу МЗС Латвії Байбу Браже та висловив вдячність за те, що свій перший візит вона здійснює саме до України. За словами міністра, це знак особливої поваги до нашої країни та її захисників.
Під час спільної пресконференції Дмитро Кулеба зазначив, що українські та латвійські компанії мають великий потенціал для нарощування виробництва ударних БпЛА.
“Я надзвичайно вдячний Латвії за лідерство в “Коаліції дронів”. Ми ведемо зараз спільну роботу над нарощуванням цього виробництва – потрібно більше дронів. Я вважаю, що українські та латвійські компанії можуть дійсно багато зробити в цьому напрямку”, – зазначив він.
Міністр також відзначив рішення Латвії приєднатися до чеської ініціативи з закупівлі артилерійських снарядів та зауважив, що тема виробництва снарядів була однією з центральних у ході двосторонніх переговорів.
Відповідаючи на запитання ЗМІ щодо нових санкцій проти Росії та закриття шляхів їхнього обходу, Дмитро Кулеба наголосив, що висока ефективність санкційного режиму можлива за двох умов.
“Перша – коли коаліція регулярно посилює санкційний тиск. Друга – потрібно регулярно закривати прогалини та можливості обходу санкцій. Якщо цього не робити регулярно, країна під санкціями просто приймає нову реальність та пристосовується до неї”, – зазначив міністр.
Глава МЗС підкреслив, що санкції не можуть повноцінно працювати в умовах, коли союзники обмежують можливість агресора обходити санкції, але не збільшують санкційний тиск на нього.
“Ви не можете досягти успіху, лише борючись з обходом санкцій. Тож якщо в певний момент виявиться, що санкції проти Росії не будуть такими ефективними, як очікувалося, – а сьогодні Росія є країною, на яку накладено найбільше санкцій у світі – звинувачувати в цьому варто лише тих, хто тихенько виступає проти непублічних процедур, обговорень чи введення нових санкцій”, – резюмував міністр.
- Президент України Володимир Зеленський і президент Латвії Едгарс Рінкевичс 11 квітня у Вільнюсі підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.
- 23 квітня уряд Латвії ухвалить рішення про поступову відмову від російської мови як другої іноземної в основному освіті.
- Латвія підтримуватиме Україну до перемоги над російською агресією, наголосила прем’єр-міністерка Евіка Сіліна 4 квітня, після зустрічі з главою українського уряду Денисом Шмигалем.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.