Україна має план у випадку вбивства Зеленського – Politico

Джерело: Politico

За інформацією ЗМІ, в України є план на випадок, якщо Росія вб’є президента Володимира Зеленського.

Коли Володимира запитали, чи хвилюють його спроби Росії вбити його, він відповів, що не може собі цього дозволити.

“Якби я думав про це постійно, я б просто замкнувся в собі, як зараз Путін, який не виходить зі свого бункера. Звичайно, мої охоронці повинні дбати, щоб цього не сталося, і це їхнє завдання. Я не думаю про це”, – сказав він в інтерв’ю CNN минулого місяця.

Хоча це питання, яке Зеленський, зрозуміло, не бажає обдумувати, це також питання, яке його союзники вдома та за кордоном не можуть дозволити собі ігнорувати.

З того часу, як він відхилив пропозицію про евакуацію, сказавши своїм майбутнім американським рятувальникам: “Мені потрібні боєприпаси, а не поїздка”, український президент відіграв ключову роль у залученні міжнародної підтримки для боротьби з Росією.

Не дивно, що російські законодавці та ультранаціоналістичні воєнкори в один голос вимагають зробити його мішенню. Статус Зеленського як символа того, що Захід сприймає як справедливу боротьбу, його здатність просити і лаяти своїх союзників, поки не доб’ється свого, його готовність відчайдушно йти на фронтові фотосесії та виступи у парламенті – все це зробило його основною мішенню.

Через кілька днів після повномасштабного вторгнення Росії, наприкінці лютого 2022 року головний радник Зеленського Михайло Подоляк заявив, що російські диверсійні та розвідувальні групи, включно з чеченцями та найманцями ПВК “Вагнер”, намагалися здійснити щонайменше десяток серйозних замахів на президента.

Повідомляється, що сам Зеленський відкрив зустріч у Zoom із сенаторами США невдовзі після вторгнення, сказавши, що це, можливо, востаннє, коли вони бачать його живим.

Зараз ризики менші, ніж у перші хаотичні тижні війни, коли російські танки наступали на українську столицю, і мало хто вірив, що відважна нація виживе. Але ніхто в українському уряді чи парламенті країни не сумнівається, що небезпека залишається високою.

У березні з’явилися нові заклики до вбивства Зеленського – після того, як підтримувані Україною російські диверсанти, які виступають проти Путіна, прорвалися через кордон і вдерлися у два російські села в Брянській області. Депутат Михайло Делягін заявив, що “єдиною нормальною реакцією” на інцидент є “негайна ліквідація Зеленського”.

Через загрозу, яка нависла над його життям, закордонні візити Зеленського плануються з максимальною секретністю. Українські офіційні особи були розлючені у лютому, коли за три дні до його очікуваного приїзду з’явилася інформація про запланований візит до Брюсселя, що поставило під загрозу його поїздку.

Подібним чином уряд Болгарії побоювався, що поїздка може бути скасована минулого місяця після появи подробиць у пресі.

​​Кремль має жахливий послужний список операцій із вбивствами. До прикладу, Олександр Литвиненко, офіцер російської розвідки, який втік до Сполученого Королівства та був отруєний у 2006 році, або невдале отруєння “Новачком” у 2018 році Сергія Скрипаля, британського подвійного агента в Солсбері, Англія.

Враховуючи ставки та ризик, не дивно, що українські посадовці схильні відмовлятись від прохань обговорити, що станеться, якщо Росія зможе вбити Зеленського, або відмовляються офіційно говорити, побоюючись, що тема виглядає надто жахливою.

Та, попри небажання публічно обговорювати це питання, згідно з інтерв’ю з українськими посадовцями та законодавцями, а також аналітиками, план на випадок смерті президента існує. Держсекретар США Ентоні Блінкен сказав те ж саме.

“Українці мають плани – про які я не збираюся говорити чи вдаватися в деталі – щоб переконатися, що існує те, що ми називаємо “безперервністю уряду”. Так чи інакше”, – сказав він минулого року новинам CBS.

Формально, за Конституцією, лінія наслідування чітка.

“Коли президент не може виконувати свої обов’язки, голова Верховної Ради України бере на себе його обов’язки. Отже, вакууму влади не буде”, – сказав Микола Княжицький, нардеп від фракції “Європейська Солідарність”.

Голова Верховної Ради – Руслан Стефанчук, член партії Зеленського “Слуга народу” – не має особливо високого рейтингу довіри в опитуваннях. Це близько 40%, менше половини від Зеленського. І він не користується популярністю серед опозиційних депутатів.

“Але я не думаю, що це має значення. Є сильна команда лідерів, і я думаю, що ми побачимо колективний уряд”, – сказав Адріан Каратницький, старший науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради.

До керівної ради, швидше за все, увійдуть Стефанчук як фігурант, а також Андрій Єрмак, колишній кінопродюсер і юрист, голова Офісу президента, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та міністр оборони Олексій Резніков. Валерій Залужний залишиться на посаді Головнокомандувача.

Історія також дає певне заспокоєння. Кремлівським змовникам було б добре прочитати статтю, написану вченими Бенджаміном Джонсом і Бенджаміном Олкеном для Національного бюро економічних досліджень США (NBER) про вплив на інституції та війну 59 убивств національних лідерів, які відбулися між 1875 і 2004 роками.

“Вбивства автократів викликають суттєві зміни в інституціях країни, а вбивства демократів – ні”, – підсумували вони.

Хоча смерть Зеленського була б психологічним шоком, Каратницький сказав, що для оцінки ймовірного впливу потрібно розглянути, як трансформувалася Україна після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення.

Повномасштабне вторгнення Росії мимоволі допомогло сформувати нове сильне почуття української нації та сформувати “впевнені інституції”, – сказав він. – Громадськість єдина “у своїх цілях”.

“Важливо пам’ятати, що ключовими факторами боротьби України з російською агресією є стійкість Збройних Сил, майстерність її командування та перемоги на фронті. Це найважливіше з точки зору політичної стабільності України”, – зазначив Княжицький.

Якщо в сценарії є слабка ланка, то, ймовірно, не в Україні, а серед її союзників.

Українці більш виважено ставляться до Зеленського, бачать як сильні, так і слабкі сторони. Хоча його хвалили за вдале керівництво під час війни, його також критикували за помилки – зокрема за те, що він не зміг краще підготуватися до вторгнення, яке він вважав малоймовірним. Було відмічено, що він зараз не звертається до опозиційних законодавців, його стриману різкість із навіть конструктивною критикою, як і його схильність звинувачувати інших у помилках.

Міжнародні ЗМІ, навпаки, були зачаровані харизматичною привабливістю Зеленського та простою історією боротьби Давида проти Голіафа.

Його риторика та ораторське мистецтво захопили серця слухачів від Вашингтона до Лондона та від Брюсселя до Варшави. Його усунення, швидше за все, залишить багатьох із тих самих людей приголомшеними та не впевненими, що робити далі. Це може посилити тиск для переговорів і компромісу.

Однак, це не війна однієї людини. І принаймні в Україні мало хто сумнівається, що інші лідери, настільки ж гідні, піднімуться, як вони робили після вторгнення.

Український підприємець Ярослав Ажнюк відкинув можливість вбивства як “сферу альтернативної історії”. Але він сказав, що якщо це станеться, то Україна не пропаде.

“Зеленський добре виконує свою керівну роль у ці складні часи. Але настрої абсолютної більшості українців такі, що ми ніколи не здамося, ніколи не підкоримося Росії”, – сказав він.

• Президент України Володимир Зеленський, ймовірно, у вересні відправиться до Нью-Йорка на Генеральну асамблею ООН, де він розповідатиме про свою “формулу миру”.