Україна очолила список наймілітаризованіших країн світу

Джерело: Боннський міжнародний центр конверсії (BICC)

Україна очолила список Глобального індексу мілітаризації (GMI) за 2023 рік, обігнавши Ізраїль, який лідирував з 2007 року.

Загалом перша десятка списку наймілітаризованіших країн виглядає так:

  • Україна
  • Ізраїль
  • Вірменія
  • Катар
  • Бахрейн
  • Саудівська Аравія
  • Греція
  • Сінгапур
  • Азербайджан
  • Росія

Оцінюючи рівень мілітаризації, експерти порівнювали співвідношення військового апарату та громадянського суспільства у 149 країнах світу.

Зокрема оцінювався рівень військових видатків, кількість військовослужбовців, кількість важкого озброєння у співвідношенні з розміром ВВП та іншими показниками.

В індексі GMI враховувалися найсвіжіші наявні дані, більшість з яких – за минулий 2022 рік. Відтак, дані про військову операцію Ізраїлю проти терористичного угруповання ХАМАС, яка почалася після 7 жовтня 2023 року, у дослідженні не враховано.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.