Україна передала НАТО перелік нагальних потреб у ППО напередодні «Рамштайну»

Джерело: Міноборони

У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулося позачергове засідання Ради Україна-НАТО на рівні постійних представників, котре скликали за ініціативою України напередодні чергової зустрічі у форматі “Рамштайн”.

Засідання, що відбулося під головуванням Генерального секретаря НАТО Марка Рютте, присвятили посиленню спроможностей України у сфері протиповітряної та протиракетної оборони.

Актуальні повітряні загрози та потреби

Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв спільно з заступником Головнокомандувача ЗСУ бригадним генералом Сергієм Собком представили союзникам детальну оцінку актуальних повітряних загроз.

Українська сторона передала перелік пріоритетних і нагальних потреб у засобах ППО та ПРО.

Своєчасність наразі важливіша за обсяги. Дрони та засоби ППО визначать хід цієї зими і те, чи вийде Україна з неї слабшою або сильнішою, – зазначив Боєв.

За результатами засідання Україна закликала союзників перейти від того, що є політично можливим, до того, що є оперативно необхідним. Мовиться про швидке надання додаткових спроможностей ППО та ПРО, які напряму пов’язані із захистом життя українців.

Також Київ закликав партнерів до кінця року мобілізувати ресурси, необхідні для виконання задекларованого НАТО рівня військової підтримки у €70 млрд.

Аргументуючи позицію, українська сторона наголосила, що зміцнення української протиповітряної оборони відповідає інтересам безпеки самого Альянсу.

Російський дрон або ракета, знищені над Україною, ніколи не досягнуть країни НАТО. Так само, як знищений в Україні російський військовий ніколи не потрапить на територію Альянсу, – пояснила глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук.

Як зазначається, питання посилення ППО та ПРО залишатиметься в центрі уваги союзників під час найближчої зустрічі у форматі “Рамштайн” 8 вересня.

26 квітня 2022 року відбулося перше засідання Контактної групи з питань оборони України. Формат отримав назву “Рамштайн” за місцем проведення першої зустрічі – авіабазою США в Німеччині.

За чотири роки цей формат став ключовою платформою координації рішень щодо міжнародної військової допомоги. Завдяки цьому українські військові отримали критично необхідні спроможності для відсічі російській агресії.

Головне управління розвідки Міноборони України дослідило нову модифікацію російського ударного безпілотника “Герань-5 К5-К”, яку РФ почала застосовувати проти українських міст на початку осені 2026 року. Апарат здатний розвивати швидкість до 1000 км/год, а серед його деталей виявили 93 електронні компоненти іноземного виробництва.

У ніч на 9 листопада безпілотники атакували Ленінградську область Росії. У місті Кіриші після влучань дронів спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних заводів країни – “Кіришинефтеоргсинтез” (КІНЕФ).

Хакерські угруповання “Кіберпартизани BY” та Silent Crow заявили, що отримали доступ до бази даних російської Федеральної служби державної статистики (Росстат). За їхніми підрахунками, від початку повномасштабного вторгнення в Україну до кінця серпня 2026 року загинули від 394 до 450 тисяч росіян.

Президент США Дональд Трамп заявив, що розраховує на швидке завершення війни в Україні, однак припустив, що після укладення мирної угоди кордони країни можуть змінитися.

Триває 1720-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,6 млн осіб.