Україна передала НАТО перелік нагальних потреб у ППО напередодні «Рамштайну»

Джерело: Міноборони

У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулося позачергове засідання Ради Україна-НАТО на рівні постійних представників, котре скликали за ініціативою України напередодні чергової зустрічі у форматі “Рамштайн”.

Засідання, що відбулося під головуванням Генерального секретаря НАТО Марка Рютте, присвятили посиленню спроможностей України у сфері протиповітряної та протиракетної оборони.

Актуальні повітряні загрози та потреби

Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв спільно з заступником Головнокомандувача ЗСУ бригадним генералом Сергієм Собком представили союзникам детальну оцінку актуальних повітряних загроз.

Українська сторона передала перелік пріоритетних і нагальних потреб у засобах ППО та ПРО.

Своєчасність наразі важливіша за обсяги. Дрони та засоби ППО визначать хід цієї зими і те, чи вийде Україна з неї слабшою або сильнішою, – зазначив Боєв.

За результатами засідання Україна закликала союзників перейти від того, що є політично можливим, до того, що є оперативно необхідним. Мовиться про швидке надання додаткових спроможностей ППО та ПРО, які напряму пов’язані із захистом життя українців.

Також Київ закликав партнерів до кінця року мобілізувати ресурси, необхідні для виконання задекларованого НАТО рівня військової підтримки у €70 млрд.

Аргументуючи позицію, українська сторона наголосила, що зміцнення української протиповітряної оборони відповідає інтересам безпеки самого Альянсу.

Російський дрон або ракета, знищені над Україною, ніколи не досягнуть країни НАТО. Так само, як знищений в Україні російський військовий ніколи не потрапить на територію Альянсу, – пояснила глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук.

Як зазначається, питання посилення ППО та ПРО залишатиметься в центрі уваги союзників під час найближчої зустрічі у форматі “Рамштайн” 8 вересня.

26 квітня 2022 року відбулося перше засідання Контактної групи з питань оборони України. Формат отримав назву “Рамштайн” за місцем проведення першої зустрічі – авіабазою США в Німеччині.

За чотири роки цей формат став ключовою платформою координації рішень щодо міжнародної військової допомоги. Завдяки цьому українські військові отримали критично необхідні спроможності для відсічі російській агресії.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що позиція Росії після зустрічі представників двох країн свідчить про відсутність готовності Москви до серйозних переговорів щодо завершення війни проти України.

За доказовою базою контррозвідки та слідчих Служби безпеки 15 років увʼязнення з конфіскацією майна отримала агентка російської воєнної розвідки, котру викрили “на гарячому” у березні 2025 року.

Україна та Бельгія домовилися про передачу трьох винищувачів F-16 до кінця 2026 року “за прискореною процедурою”, повідомив президент Володимир Зеленський.

29 вересня міністерство оборони Білорусі оголосило про початок щорічних навчань з мобілізаційної готовності під керівництвом голів обласних виконавчих комітетів. Навчання триватимуть до 2 жовтня.

Невський районний суд Санкт-Петербурга засудив 36-річного місцевого жителя Єгора Гуляєва до шести років колонії загального режиму через три репости матеріалів УНІАН про дії російських військових в Україні. Прокуратура просила для нього 12 років ув’язнення.