Україна підписала угоду про розширення аграрного експорту до Китаю
Джерело: Мінагрополітики
6 березня українська сторона підписала важливу угоду з Китайською Народною Республікою. Документи регламентують ветеринарно-санітарні та фітосанітарні вимоги до постачання на китайський ринок водних продуктів дикого вилову та гороху.
Значний внесок у переговорний процес зробило Посольство та Посол Китаю в Україні Ма Шенкунем.
Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль наголосив на важливості цих домовленостей для українських експортерів.
Запуск українського аграрного експорту на китайський ринок є стратегічним кроком для зміцнення економіки та розширення географії поставок. Китай є одним із найбільших світових імпортерів сільськогосподарської продукції, і відкриття нових можливостей для українських виробників дозволить не лише збільшити валютні надходження, а й закріпити Україну як надійного постачальника якісної агропродукції на міжнародному ринку. Впевнений, ми заклали міцну основу для розширення співпраці, адже останній контракт з Китаєм був підписаний 5 років тому. Працюємо спільно далі, — зазначив Коваль.
Згідно з прогнозами, реалізація цих домовленостей сприятиме зростанню експорту:
- Виробництво гороху в Україні демонструє стабільну динаміку. У 2023/2024 маркетинговому році воно становило 409 тисяч тонн, а у 2024/2025 прогнозується на рівні 476 тисяч тонн. Основними ринками збуту залишаються Туреччина, Індія, Італія, Малайзія, ОАЕ, а також Китай, який демонструє високі темпи зростання закупівель.
- Внутрішній промисловий вилов риби у 2024 році склав 11,9 тисячі тонн, що на 6,2% більше, ніж у 2023 році. Вилов за межами юрисдикції України зріс майже вдвічі – до 19,9 тисяч тонн. Експортна вартість рибної продукції за рік зросла на 80,3% та досягла 56,3 мільйона доларів США.
Нові протоколи продовжують співпрацю між Україною та КНР у сфері аграрної торгівлі, яка активно розвивається з 2019 року. Очікується, що вже найближчим часом українські компанії зможуть розпочати поставки продукції до Китаю відповідно до нових вимог.
- Спеціальний посланник Китаю у європейських справах Лу Шей заявив, що він “шокований” тим, як президент США Дональд Трамп поводиться зі своїми союзниками в Європі, додавши, що мирна угода для України не повинна визначатися лише США та Росією.
- Тайвань звернувся до українських компаній для вивчення їхнього досвіду в умовах повномасштабної війни з Росією, повідомив високопосадовець Тайваню в інтерв’ю Reuters. Острів активізує планування на випадок надзвичайних ситуацій на тлі загострення загрози з боку Китаю, який претендує на Тайвань як свою територію.
- Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що США готові до війни з Китаєм.
- Китай збільшить оборонний бюджет на 7,2% цього року, продовжуючи свої зусилля зі створення більш потужної та сучасної армії для захисту територіальних претензій і протидії зростаючій військовій присутності США в Азії.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що країна планує збільшити виплати мігрантам за повернення додому з 900 до 32 000 євро. За його словами, “абсолютно необхідно встановити контроль над міграцією”.
Пакистанські військові повідомили, що провели випробування ракети дальнього радіусу дії на тлі загострення напруженості у відносинах з Індією після нападу, в якому загинуло понад двадцять осіб, здебільшого туристів, у контрольованому Індією Кашмірі.
Президента Сербії Александра Вучича виписали з Військово-медичної академії в Белграді після короткої госпіталізації.
Партизанський рух “Атеш” повідомив, що 12 російських військових покинули свої позиції на передовій у Херсонській області.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна готує санкції проти посередників Росії в інших країнах, що допомагають Росії уникати міжнародних обмежень.