Україна підписала угоду з ЄС про допомогу у €5,27 млрд у межах Ukraine Facility
Джерело: пресслужба Мінекономіки
9 липня міністерка економіки Юлія Свириденко підписала фінансову угоду між Україною та Європейським Союзом, яка регулює отримання грантової допомоги в межах програми Ukraine Facility у розмірі €5,27 млрд протягом наступних чотирьох років.
Рішення про залучення підтримки прийняли на засіданні уряду минулого тижня.
Свириденко зазначила, що підписання угоди сприятиме стабілізації макроекономічної та фінансової ситуації в країні та забезпечить необхідні ресурси для підтримки ключових секторів економіки. Повідомляється, що це остання угода яка необхідна для того, щоб повністю запустилася програма Ukraine Facility.
Всього бюджетна підтримка в межах першої складової програми, включно з кредитними та грантовими коштами, становить 38,27 млрд євро. Загалом у 2024 році Україна очікує отримати 16 млрд євро підтримки, з яких 3 млрд євро буде грантовою допомогою.
Додамо, 22 травня Свириденко та Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї підписали Рамкову угоду щодо фінансування з боку Європейського Союзу в межах реалізації програми Ukraine Facility.
Тоді як вже 6 червня Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду щодо фінансування з боку Європейського Союзу в межах реалізації програми Ukraine Facility
Відповідно до угоди Україна зобов’язується забезпечити високий рівень прозорості та контролю у використанні коштів, наданих Європейським Союзом та захист його фінансових інтересів. Це включає запровадження системи управління та контролю, регулярне звітування, дотримання санкційних вимог ЄС, боротьбу з корупцією.
Угода передбачає тісну взаємодію між органами державної влади України та інституціями ЄС, що також сприятиме європейській інтеграції. Для цього Україна буде активно співпрацювати з Європейською комісією, Європейським бюро боротьби з шахрайством (OLAF) та Європейським судом аудиторів.
Зокрема, залучені органи здійснюватимуть обмін інформацією про використання коштів, координуватимуть свої дії щодо впровадження фінансових ініціатив, проводитимуть спільні аудити та перевірки, а також розроблятимуть і впроваджуватимуть заходи для запобігання корупції та шахрайству.
Національний координатор, а саме Міністерство економіки, стане ключовим органом взаємодії з Європейською Комісією та забезпечуватиме ефективне управління та моніторинг використання коштів, наданих Європейським Союзом. Зокрема, Національний координатор відповідатиме за підготовку та подання звітів, а також перевірку виконання кроків Плану України, прийнятого для Ukraine Facility.
Угода також передбачає створення Аудиторської ради, до складу ради увійдуть професійні аудитори, експерти з фінансового контролю, а також антикорупційні експерти. Рада забезпечуватиме ефективний аудит і моніторинг та співпрацюватиме з іншими наглядовими та антикорупційними органами для забезпечення комплексного підходу до контролю за використанням коштів.
- Європейський Союз остаточно затвердив план для Ukraine Facility – відтак Україна отримає 1,89 млрд євро попереднього фінансування.
- 8 травня посли країн Європейського Союзу підтримали План для Ukraine Facility, погодившись з позитивною оцінкою документа, запропонованою Єврокомісією.
- Європейська Комісія схвалила План для Ukraine Facility 15 квітня та запропонувала Раді ЄС ухвалити документ.
Росія активізує зусилля з підготовки замахів на керівників європейських оборонних компаній, попередили західні розвідувальні служби, що спонукало компанії посилити особисту охорону топменеджерів, повідомили представники п’яти європейських спецслужб.
11 жовтня російські війська здійснили авіаудар по Словʼянську, поціливши у дві багатоповерхівки.
П’ятий президент України Петро Порошенко заявив, що НАТО залишається головним гарантом європейської безпеки, а членство України в Альянсі не має альтернативи. За його словами, Україна вже фактично захищає країни НАТО від російської агресії, однак досі не отримала членства.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ), якщо Росія перестане атакувати українську енергетичну інфраструктуру. Водночас він наголосив, що будь-які кроки до деескалації мають бути взаємними та передбачати реальні гарантії.
Домовленість президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним щодо постачання дизельного пального викликала критику серед американських політичних коментаторів, активістів і користувачів соцмереж. Вони звинувачують американську адміністрацію у фінансовій підтримці Росії та висловлюють солідарність з Україною. Водночас частина прихильників Трампа покладає відповідальність за зростання цін на пальне на українські удари по російських нафтопереробних заводах.