Україна планує до кінця року ратифікувати Римський статут: що зміниться
Джерело: Голос Америки
Україна відновила процес ратифікації Римського статуту (Статуту Міжнародного кримінального суду).
“Я особисто підтримую ратифікацію. Я знаю, що і Генеральний прокурор підтримує, а також відповідний комітет парламенту. Я гадаю, що ми спільно це зробимо. Я ставлю собі за мету розв’язати питання з ратифікацією до кінця цього року“, – запевнила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра.
Посадовиця пояснила, що проблеми з ратифікацією Римського статуту частково пов’язані з некоректною комунікацією в минулому, яка дала хибне уявлення щодо наслідків ратифікації. Через це деякі військові думають, що ратифікація може спричинити притягнення українських армійців до Міжнародного кримінального суду.
Однак з юридичного погляду це некоректне твердження. Україна ще у 2014 та 2015 роках прийняла дві заяви про визнання юрисдикції МКС.
“Тобто фактично ми уже визнали його юрисдикцію. МКС вже може притягати наших громадян до відповідальності. Нових ризиків з ратифікацією Римського статуту не виникає. І це треба чітко розуміти та пояснювати військовим, що ми й почали робити”, – розповіла вона.
Римський статут не заміняє наші правоохоронні та судові органи. Військові стурбовані, що росіяни можуть фіксувати дії наших бійців і намагатися використати це в Міжнародному кримінальному суді. Проте це можливо лише у випадку, якщо наша правоохоронна і судова системи не розслідуватимуть ці випадки.
Мудра також розповіла, що з ратифікацією Римського статуту Україна отримає тільки вигоди, адже держава стане повноцінною учасницею МКС.
“Ми отримаємо і право, зокрема, пропонувати свого суддю до МКС. Також зможе брати участь у конференції учасників, тобто впливати на процеси. Ратифікація стане поштовхом до гармонізації національного законодавства. Наразі я працюю з військовими, щоб розвіяти їхні страхи, сумніви та спростувати попередньо сформовані некоректні враження”, – пояснила вона.
Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, але досі не ратифікувала його, незважаючи на зобов’язання, взяті після укладення угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році.
Римський статут встановлює правила для Міжнародного кримінального суду, що має юрисдикцію над серйозними злочинами за міжнародним правом: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. Зараз учасниками статуту є 123 країни.
- Офіс Генерального прокурора передасть всі наявні матеріали та докази, повʼязані із масованою атакою РФ 8 липня до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду.
- Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу та начальника російського Генштабу Валерія Герасимова за підозрою у міжнародних та воєнних злочинах, а також злочинах проти людяності.
- Прокурори Міжнародного кримінального суду (МКС) розслідують російські кібератаки на українську цивільну інфраструктуру як можливі воєнні злочини.
23 серпня російські війська атакували БпЛА залізничну інфраструктуру Лозівської громади, повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
На півдні Таїланду за кілька годин сталися понад 50 скоординованих підпалів та інших атак, які військові назвали спробою “створити заворушення”. Щонайменше двоє людей постраждали, а серед цілей були адміністративні будівлі, магазини та телекомунікаційні вежі.
Група країн ЄС посилюють вимоги запровадити загальноєвропейський податок на надприбутки нафтових компаній на тлі різкого зростання доходів через війну на Близькому Сході.
Угорська атомна електростанція “Пакш” відновила роботу третього реактора, тоді як цілковитий вихід станції на потужність у 2 ГВт очікується вже до 26 серпня.
20 серпня Сили оборони знищили бомбардувальник СУ-24М та чотири одиниці техніки аеродромного забезпечення російських військ у тимчасово окупованому Криму.