Україна повернула з полону воїнів ЗСУ, Нацгвардії та ДПСУ
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
26 червня відбувся черговий етап обміну військовополоненими. Україні вдалося повернути армійців Збройних сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби.
Більшість оборонців перебувала у ворожому полоні ще з 2022 року.
Продовжуємо обміни, іще один етап. Сьогодні повертаються воїни Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби. Більшість із них були в полоні з 22-го року. Робимо все, щоб знайти кожного, перевірити інформацію щодо кожного прізвища. Маємо повернути всіх наших додому. Дякую кожному, хто допомагає нам у цьому, – наголосив Зеленський.
З міркувань безпеки операції точну кількість звільнених осіб оголосять після завершення процесу обміну.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що серед звільнених – військовослужбовці ТрО, мотопіхотних бригад, морської піхоти та десантно-штурмових військ.
Є оборонці Маріуполя та ті, хто потрапив у полон у 2022 році. Деякі Захисники перебували у статусі пошуку і не були підтверджені країною-агресором. Серед повернутих є також офіцери, – додав омбудсман.
Найстаршому звільненому – 62 роки, наймолодшому – 24 роки.
- 9 червня перша група військовополонених, серед яких — поранені, важкопоранені та військові до 25 років, повернулася до України.
- 10 червня Україна та Росія продовжили обмін полоненими, про який домовилися під час другого раунду переговорів у Стамбулі 2 червня.
- В четвер, 12 червня, відбувся черговий етап великого обміну полоненими згідно з домовленостями у Стамбулі. З російської неволі визволили групу важкопоранених і тяжкохворих захисників.
- В суботу, 14 червня, відбувся четвертий етап великого обміну полоненими згідно з домовленостями у Стамбулі.
- 19 червня відбувся ще один етап великого обміну полоненими згідно з домовленостями у Стамбулі.
- 20 червня з російського полону звільнили групу українських захисників згідно з домовленостями у Стамбулі.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.