Україна повертатиме у вжиток українські назви іноземних міст – очільник МЗС
Джерело: Андрій Сибіга
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна працюватиме не лише над виправленням українських топонімів в інших країнах (як-от “Kyiv” замість “Kiev”), а й впроваджуватиме в офіційний вжиток українські назви іноземних топонімів.
Сибіга розповів, що нещодавно йому на стіл принесли ноту іноземної держави, якою вона зверталася до України щодо якогось питання.
“Я почав читати текст, допоки не дійшов до слова “Kiev”. Далі вже не читав. Розпорядився: “Повернути без розгляду та більше не приймати”. Спершу треба вивчити правопис назв українських міст, а потім “поновлювати запевнення в глибокій повазі”. Те саме стосується українських топонімів Odesa, Lviv, Chernihiv, Kharkiv, Chornobyl та інших, які мають відповідати українській, а не російській транслітерації”, – поділився він.
За словами міністра, Україна вже досягла прогресу питанні коректного написання своїх топонімів у світі. До цього долучилися провідні міжнародні медіа, компанії та уряди держав.
Водночас Сибіга анонсував кроки МЗС щодо повернення в національному вжитку назв українського походження іноземним топонімам:
“Ми в Україні кажемо Берестя, а не Брест. Білгород, а не Бєлгород. Доброчин, а не Дебрецен. Цей список можна продовжувати. (…) Інші держави та міжнародні організації мають свої географічні комісії, які складають відповідні реєстри. Таку роботу час провести і в нашій державі. Невдовзі будемо ініціювати фахове обговорення, широку громадську дискусію та міжвідомчу підготовку необхідних кроків”, – йдеться у повідомленні.
Міністр наголосив, що “ми нікому нічого не навʼязуємо” і йдеться саме про використання цих топонімів в Україні.
“Як у випадку з виправленням некоректного використання іноземцями назв наших міст, так і у випадку переходу на українські назви іноземних топонімів – це насамперед про повагу. Точніше, нашу самоповагу як держави. Інші будуть поважати нас лише якщо ми поважатимемо самих себе”, – підсумував Сибіга.
- Німецькі видання починають використовувати правильну транслітерацію назви столиці України — Kyjiw, відмовляючись від російського варіанту Kiew.
Уночі 22 жовтня Сили оборони атакували завод з виробництва боєприпасів та нафтопереробний завод на території країни-агресорки.
Президент України Володимир Зеленський зреагував на масовану російську атаку по Україні вночі та вранці 22 жовтня.
Стати учасниками спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України зобов’язалися 26 із 27 країн Європейського Союзу.
На засіданні у вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада 17-й раз схвалила продовження воєнного стану та мобілізації ще на три місяці.
Щоб Росія гіпотетично змогла повністю окупувати Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області, їй доведеться воювати щонайменше до червня 2030 року. Про це свідчать розрахунки видання The Economist, котре проаналізувало темпи просування російської армії.