Україна провела випробування систем, здатних перехоплювати «Орєшнік» – ЗМІ

Джерело: The Guardian

Київ розвиває власну супутникову інфраструктуру, шукає альтернативи американській системі Starlink та випробовує засоби перехоплення цілей у навколокосмічному просторі, зокрема для протидії російським балістичним ракетам “Орєшнік”.

Одним із проявів нового етапу протистояння стала українська атака у ніч на 15 серпня на ракетно-космічний центр “Прогрес” у російській Самарі, де виробляють ракети-носії “Союз-2”.

Одним із пошкоджених об’єктів став корпус 106А — так звана чиста кімната, де збирали материнські плати для систем запуску ракет “Союз”. Тоді супутникові знімки зафіксували пошкодження будівель, зокрема пробоїну в даху виробничого об’єкта.

Удар по підприємству привернув особливу увагу, оскільки ці ракети використовують для виведення на орбіту російської супутникової системи Rassvet. Москва активно розгортає її як альтернативу Starlink Ілона Маска, доступ до якої Росія втратила цього року.

Крім того, протягом року Україна атакувала й інші об’єкти “Роскосмосу”. Серед них — великий комплекс у Корольові на північ від Москви, а також побудований Україною радіотелескоп у Криму, який захопила Росія.

Водночас космічні загрози для України не обмежуються російською супутниковою інфраструктурою. Москва щонайменше тричі застосовувала балістичні ракети “Орєшнік”. Ця система виходить у навколокосмічний простір, після чого розділяє бойову частину на кілька боєголовок із незалежним наведенням.

Україна створює власну альтернативу Starlink

Перебої в роботі Starlink та обмеження доступу до американських супутникових даних змусили Київ активізувати пошук альтернативних каналів зв’язку та розвідки. Залежність від американської інфраструктури стала особливо відчутною після нещодавніх обмежень роботи Starlink та пауз у передачі Україні розвідувальної інформації з боку США. Це створювало ризики для систем управління військами та попередження про балістичні ракетні удари.

Першим практичним кроком до створення власної супутникової інфраструктури став запуск OBRIA NANO — тестового супутника майбутньої української мережі зв’язку.

Україна та данська компанія GomSpace оголосили про успішний запуск у жовтні. Супутник вивели на орбіту 1 жовтня 2026 року в межах місії SpaceX Transporter-18. Наразі він працює на орбіті та проходить технічні випробування.

Майбутня незалежна українська супутникова мережа може налічувати близько 245 супутників.

Україна випробовує системи перехоплення цілей у навколокосмічному просторі

Оскільки російські космодроми перебувають за межами досяжності українських ракет, Київ працює над іншими способами протидії космічним загрозам.

За словами нардепа Федіра Веніславського, Україна провела щонайменше три випробування систем перехоплення цілей за межами атмосфери. Мова, зокрема, про можливість перехоплення ракетних запусків у навколокосмічному просторі, а також озброєння, яке можуть запускати з літальних апаратів, що перебувають на дуже великих висотах.

Це пріоритет. Ми вже продемонстрували запуски екзоатмосферних систем і працюємо над тим, щоб побачити, чи зможемо ми запустити це у виробництво, — зазначив він.

Водночас Веніславський визнав, що фінансування таких розробок буде серйозною проблемою з огляду на величезні потреби України у війні.

Росія посилює військову активність у космосі

Тим часом, експерти зазначають, що війна в Україні прискорює мілітаризацію космічного простору, де міжнародні правила залишаються недостатньо чіткими, застарілими та складними для виконання.

У вересні міністр Повітряних сил США Трой Мейнк уперше публічно визнав, що Вашингтон розгорнув засоби контролю над космічним простором на орбіті. Ця заява пролунала на тлі повідомлень про регулярне наближення російських супутників до американських та інших іноземних космічних апаратів.

Ще один інцидент стався через кілька тижнів. Російський супутник “Космос-2612” помітили під час маневрування поблизу комерційного радіолокаційного супутника фінської компанії ICEYE, який забезпечує українських військових тривимірними зображеннями місцевості.

Експерти розцінили цей маневр як навмисне переслідування. На думку дослідниці космічної безпеки зі Шведського університету оборони Олени Гроссфельд, однією з можливих цілей Росії могло бути примушення супутника ICEYE змінити траєкторію. Це змусило б апарат витрачати паливо та потенційно скоротило б термін його експлуатації.

Росія також використовує інші засоби впливу на космічну інфраструктуру: глушіння сигналів, лазерне засліплення супутників і розміщення супутників-інспекторів поблизу іноземних космічних апаратів.

За словами Гроссфельд, військове протистояння в космосі вже перестало бути сценарієм майбутнього.

Дослідниця нагадала, що ще у 2021 році тодішній заступник командувача Космічних сил США генерал Девід Томпсон повідомляв про щоденні атаки Росії та Китаю на американські супутники. Тоді мовилося не обов’язково про фізичне ураження апаратів, однак із початком повномасштабної війни залежність військових від супутникової розвідки та зв’язку зробила такі загрози особливо актуальними.

• Російська балістична ракета середньої дальності “Орєшнік” може відхилятися від заданих координат на десятки кілометрів через несправності одного з головних компонентів системи наведення. Про це йдеться у розслідуванні Dallas Analytics, автори якого проаналізували уламки ракет і внутрішнє листування підприємств оборонної промисловості РФ.
• Фахівці дослідили місце падіння блоків російської ракети “Орешник” після удару по Білій Церкві. За даними Defence Express, виявлені наслідки не підтверджують заяви російської пропаганди про нібито надпотужну кінетичну бойову частину.
• В уламках російської ракети “Орєшнік”, якою РФ вдарила по Білій Церкві, було знайдено компоненти тільки з Росії та Білорусі.
• У Службі зовнішньої розвідки України відповіли, скільки ракет “Орешник” є на озброєнні Росії.

• випробування,
• орєшнік,
• перехоплення,
• Російсько-Українська війна,
• система