Україна розробляє реформу добровільного призову для осіб 18-25 років – полковник Палиса

Джерело: Павло Палису в інтерв’ю AP

Нині Україна завершує підготовку реформи для залучення у військо молоді віком від 18 до 25 років, заявив заступник керівника Офісу Президента, полковник Павло Палиса.

У першому інтерв’ю іноземним ЗМІ Палиса розповів, що країна переглядає стару радянську систему призову, котра стримує розвиток армії. Попри ухвалення закону про мобілізацію торік та зниження граничного віку призову до 25 років, цього недостатньо для поповнення лав ЗСУ в умовах повномасштабної війни з Росією. Також вивчаються нові способи компенсації втрат, оскільки нинішня система призову гальмує розвиток.

Серед ініціатив — впровадження “чесного контракту” з фінансовими заохоченнями, гарантіями підготовки та відкритим діалогом між солдатами та командирами. За словами Палиси, це має зацікавити молодь, котра поки звільнена від мобілізації, а також тих, хто має право на відстрочку чи був звільнений після ухвалення закону.

Ми маємо забезпечити відкриті та професійні відносини між командиром і контрактником, встановити зрозумілі межі. Це ключ до ефективного діалогу, — наголосив він.

Президент Володимир Зеленський виступає проти обов’язкової мобілізації з 18 років, оскільки це може негативно вплинути на майбутнє країни. Полковник зазначив, що необхідно розпочати відкритий діалог із суспільством: “Оборона держави — це обов’язок кожного українця, а не лише Збройних сил”.

Палиса також акцентував, що існуючий мобілізаційний потенціал України значно перевищує потреби фронту, однак, чинний механізм не дозволяє використовувати його ефективно.

Полковник має бойовий досвід: він командував 93-ю бригадою “Холодний Яр” під час битви за Бахмут і завершував навчання у США дистанційно в умовах війни. Він вважає своє призначення до Офісу Президента можливістю розв’язати системні проблеми в армії.

На тлі триваючого наступу Росії в Донецькій області та протяжної лінії фронту аналітики відзначають слабкі місця у військовій координації України. Палиса наголошує на необхідності адаптувати структуру армії до сучасних умов війни.

Ми маємо реформуватися, щоб бути ефективними і уникати повторення помилок, — пояснив він.

Додамо, Сполучені Штати Америки можуть висунути умову щодо надання більшої військової допомоги Україні — зниження мобілізаційного віку для чоловіків до 18-25 років. Це питання стало частиною ширших обговорень про підсилення обороноздатності України в умовах тривалої війни.

Зеленський утримується від запровадження такої норми, захищаючи наймолодших громадян від активної участі у бойових діях. Розширення призовного віку, попри його потенційну ефективність у посиленні військових резервів, може викликати політичні ризики через втому населення від війни та поширені випадки ухилення від призову.

Ця умова є частиною пропозицій США щодо посилення військової співпраці на фоні можливого збільшення постачання зброї Україні. Однак такі зміни можуть бути політично складними для України, зважаючи на внутрішню ситуацію та вплив війни на суспільство.

Водночас The Times пише, що в разі погодження на подібні зміни, Україна отримає значно більше військової допомоги, яка включатиме сучасну зброю та підтримку з боку Заходу.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розповів, що після успішної Харківської операції восени 2022 року російським військам не дали втекти. Генерал пояснив, що на той момент українська армія була виснажена після місяця постійних боїв.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України додало російського письменника Алєксандра Пєлєвіна до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України.

Запаси газу в Євросоюзі цієї зими скоротилися значно швидше проти минулого року. Газові сховища заповнені лише на 59%. Минулої зими рівень заповненості газових сховищ у ЄС становив 74%.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час дискусії в Українському домі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі заявив, що союзники НАТО підтверджують готовність до вступу України в Альянс, однак це стане можливим лише після досягнення стійкого миру.

Режим Путіна щорічно спрямовує до двох мільярдів євро на масштабні операції з дезінформації в Німеччині. Так росіяни намагаються вплинути на результати виборів до Бундестагу.