Україна розробляє реформу добровільного призову для осіб 18-25 років – полковник Палиса
Джерело: Павло Палису в інтерв’ю AP
Нині Україна завершує підготовку реформи для залучення у військо молоді віком від 18 до 25 років, заявив заступник керівника Офісу Президента, полковник Павло Палиса.
У першому інтерв’ю іноземним ЗМІ Палиса розповів, що країна переглядає стару радянську систему призову, котра стримує розвиток армії. Попри ухвалення закону про мобілізацію торік та зниження граничного віку призову до 25 років, цього недостатньо для поповнення лав ЗСУ в умовах повномасштабної війни з Росією. Також вивчаються нові способи компенсації втрат, оскільки нинішня система призову гальмує розвиток.
Серед ініціатив — впровадження “чесного контракту” з фінансовими заохоченнями, гарантіями підготовки та відкритим діалогом між солдатами та командирами. За словами Палиси, це має зацікавити молодь, котра поки звільнена від мобілізації, а також тих, хто має право на відстрочку чи був звільнений після ухвалення закону.
Ми маємо забезпечити відкриті та професійні відносини між командиром і контрактником, встановити зрозумілі межі. Це ключ до ефективного діалогу, — наголосив він.
Президент Володимир Зеленський виступає проти обов’язкової мобілізації з 18 років, оскільки це може негативно вплинути на майбутнє країни. Полковник зазначив, що необхідно розпочати відкритий діалог із суспільством: “Оборона держави — це обов’язок кожного українця, а не лише Збройних сил”.
Палиса також акцентував, що існуючий мобілізаційний потенціал України значно перевищує потреби фронту, однак, чинний механізм не дозволяє використовувати його ефективно.
Полковник має бойовий досвід: він командував 93-ю бригадою “Холодний Яр” під час битви за Бахмут і завершував навчання у США дистанційно в умовах війни. Він вважає своє призначення до Офісу Президента можливістю розв’язати системні проблеми в армії.
На тлі триваючого наступу Росії в Донецькій області та протяжної лінії фронту аналітики відзначають слабкі місця у військовій координації України. Палиса наголошує на необхідності адаптувати структуру армії до сучасних умов війни.
Ми маємо реформуватися, щоб бути ефективними і уникати повторення помилок, — пояснив він.
Додамо, Сполучені Штати Америки можуть висунути умову щодо надання більшої військової допомоги Україні — зниження мобілізаційного віку для чоловіків до 18-25 років. Це питання стало частиною ширших обговорень про підсилення обороноздатності України в умовах тривалої війни.
Зеленський утримується від запровадження такої норми, захищаючи наймолодших громадян від активної участі у бойових діях. Розширення призовного віку, попри його потенційну ефективність у посиленні військових резервів, може викликати політичні ризики через втому населення від війни та поширені випадки ухилення від призову.
Ця умова є частиною пропозицій США щодо посилення військової співпраці на фоні можливого збільшення постачання зброї Україні. Однак такі зміни можуть бути політично складними для України, зважаючи на внутрішню ситуацію та вплив війни на суспільство.
Водночас The Times пише, що в разі погодження на подібні зміни, Україна отримає значно більше військової допомоги, яка включатиме сучасну зброю та підтримку з боку Заходу.
- Дмитро Литвин, радник президента з питань комунікацій, у грудні 2024 року заперечував, що в Офісі Президента готують мобілізацію громадян з 18 років.
- Радник з нацбезпеки США Майкл Волтц повідомив, що обраний 47-м президентом США Дональд Трамп проситиме Україну знизити мобілізаційний вік до 18 років, щоб залучити сотні тисяч нових військових.
- Раніше The Washington Post повідомив, що Україна вимушена переглянути свою позицію щодо мобілізації 18-річних чоловіків на фронт.
Президент України Володимир Зеленський закликав США прискорити постачання Україні 500 ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. За його словами, попри схвалення Держдепартаментом США можливої угоди про продаж ракет, їхнє постачання може розпочатися лише за кілька років, тоді як Україна потребує їх уже цієї зими.
Перед початком гуманітарної місії в тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині росіяни прибрали вулиці міста, вивезли сміття та тіла людей, які тривалий час залишалися там. Також окупанти пофарбували бордюри та привели вулиці до ладу перед приїздом журналістів.
Україна звернулася до Ради Безпеки ООН із проханням скликати екстрене засідання через масовані ракетні та дронові атаки Росії 29 жовтня, внаслідок яких загинули щонайменше 20 людей і понад 80 зазнали поранень.
У Шевченківському районі Києва стався вибух в одній із квартир багатоповерхового будинку.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 30 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 168 бойових зіткнень.