Україна створила інноваційну систему попередження ракетних атак – The Economist
Джерело: The Economist
Українські фахівці впроваджують новітні технології для захисту свого повітряного простору від російських атак. Нові розробки значно підвищують обороноздатність країни.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року, українські системи радіолокації зазнали серйозних пошкоджень, що ускладнило виявлення низько летючих безпілотників та крилатих ракет.
Однак, війна може стимулювати інновації. Через чотири дні після початку вторгнення група амбітних українських технарів сформувала підрозділ під назвою Technari для розробки альтернативної системи для виявлення та відстеження російських повітряних атак. Геннадій Сульдін, співзасновник, описує технологію як “людський радар”. Він складається з додатка для смартфона та моделі штучного інтелекту, що дозволяє перевіреним громадянам України повідомляти про літаючі об’єкти, які вони бачать або чують, одним натисканням кнопки.
Також українські інженери розробили технології акустичного виявлення, які виявилися надзвичайно ефективними. Ця система використовує звукові хвилі для виявлення літальних апаратів, що дозволяє виявляти загрози, які раніше залишалися поза увагою традиційних радарів.
Завдяки новим технологіям, українські військові змогли значно підвищити точність виявлення та знищення ворожих дронів і ракет. Це дозволило зменшити кількість успішних атак на критично важливі об’єкти інфраструктури, що, своєю чергою, позитивно вплинуло на моральний дух населення та військових.
Ці інновації часів війни виявилися настільки успішними, що скоро їх приклад можуть наслідувати й інші країни.
Крім того, Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами для вдосконалення своїх технологій. Впровадження інноваційних рішень у сфері оборони стало важливим кроком у боротьбі проти російської агресії, демонструючи, що навіть у складних умовах можна знайти нові способи захисту.
Досвід України змінив ситуацію, вважає Джеймс Хеккер, командувач американськими військово-повітряними силами в Європі з авіабази Рамштайн у Німеччині. Він описує українські інновації в галузі акустичного зондування як “екстраординарні”.
Нині Україна продовжує шукати нові рішення для забезпечення своєї безпеки, що робить її прикладом для інших країн.
- Міноборони України уклало угоду з французькою компанією Thales на постачання вже другої радарної системи Control Master 200. Сума контракту не уточнюється.
- Україна постала перед серйозною проблемою забезпечення електроенергією, оскільки РФ посилюють атаки на електростанції, що негативно впливає на виробництво зброї. Це стало відомо під час спроби країни стримати просування російських військ.
- Міністерка економіки України Юлія Свириденко під час зустрічі з віцепрезидентом Інституту миру США Вільямом Тейлором заявила, що в Україні збільшуватимуть локалізацію власного виробництва, зокрема в оборонній галузі.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.