Україна та Ірландія підписали безпекову угоду
Джерело: Офіс президента
4 вересня президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Ірландії Саймон Гарріс підписали угоду про гарантії безпеки.
З початку повномасштабного російського вторгнення Ірландія надала гуманітарну, стабілізаційну та нелетальну військову допомогу Україні на суму близько 380 млн євро. Цьогоріч Ірландія зобов’язалася виділити нашій державі ще 128 млн євро на нелетальну військову підтримку та щонайменше 40 млн євро на гуманітарну допомогу.
Країна також надасть системи розмінування та обладнання для знешкодження вибухонебезпечних предметів і надалі братиме участь у коаліції з розмінування. Крім того, країна вивчить інші потенційні шляхи підтримки в межах коаліцій спроможностей Контактної групи з питань оборони, таких як ІТ-коаліція.
Окрім цього, забезпечить постійну підготовку Збройних Сил України через Місію ЄС з військової допомоги (EUMAM) в Україні.
Тоді як окремі блоки угоди окреслюють гуманітарну допомогу, а також підтримку щодо відновлення та реалізації реформ, зокрема на шляху України до членства в ЄС. Ірландія сприятиме притягненню РФ до відповідальності, відшкодуванню збитків, завданих агресією, та подальшому посиленню санкційного тиску на Росію.
Щобільше, наголошується, що Ірландія продовжить докладати дипломатичних зусиль для імплементації Формули миру та брати участь у діяльності низки робочих груп і в реалізації конкретних елементів Формули, зокрема в роботі Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.
Україна укладає двосторонні безпекові угоди на виконання Спільної декларації G7, ухваленої у Вільнюсі торік 12 липня.
Ірландія стала 26 країною або організацією, з якими Україна уклала двосторонню безпекову угоду. До цього Україна підписала двосторонні угоди з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією, Норвегією, Японією, США, ЄС, Естонією, Литвою, Польщею, Люксембургом, Румунією, Чехією та Словенією.
Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками
Нагадаємо, 12 липня 2023 року на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.
Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.
Ми повідомляли, що 27 червня, в Брюсселі Європейський Союз підписав з Україною угоду про гарантії безпеки.
У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною безпекову угоду терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.
- 8 липня Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали у Варшаві угоду про гарантії безпеки.
- 13 червня президент США Джо Байден і Президент України Володимир Зеленський підписали 10-річну двосторонню угоду про гарантії, спрямовану на зміцнення оборони України від російських загарбників.
- 27 червня у Брюсселі президент Володимир Зеленський підписав угоди про гарантії безпеки з главою Литви Гітанасом Науседою та прем’єр-міністеркою Естонії Каєю Каллас.
- 22 липня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна готує нові угоди про співпрацю у сфері безпеки з партнерами.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 липня. На даний час відбулося 149 бойових зіткнень.
З початку літа через російські обстріли постраждали шестеро медиків екстреної медичної допомоги. Загалом пошкоджені 24 автомобілі швидкої, з яких два знищені вщент.
Попри загрозливу ситуацію на фронті, де російські війська ведуть активні наступи й майже перетворили Суми на “сіру зону”, увагу спостерігачів дедалі більше привертає інший фронт – внутрішньополітичний. У червні в Україні загострилися кадрові конфлікти, антикорупційні справи та боротьба за контроль над урядом і силовими відомствами. У центрі – голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Сьогодні, 6 липня, російські війська атакували ударними дронами будівлю Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Полтавській області.
Центральна міська клінічна лікарня №6 у тимчасово окупованому Донецьку перебуває у занедбаному стані. У медичному закладі спостерігається гостра нестача медикаментів та персоналу, зафіксовані випадки фізичного зносу приміщень — зокрема, пошкодження підлоги та зламані меблі.