Україна та Китай провели політичні консультації: про що говорили
Джерело: МЗС України
Сьогодні, 5 червня, відбулися політичні консультації між Україною та КНР на рівні заступників міністрів закордонних справ.
Українську сторону на консультаціях представляв перший заступник міністра закордонних справ України Андрій Сибіга, китайську – заступник міністра закордонних справ КНР Сунь Вейдун.
Сторони обговорили актуальні питання двостороннього порядку денного, намітили спільні кроки щодо активізації контактів на найвищому і високому рівнях, посилення позитивної динаміки торговельно-економічної співпраці, а також подальшої взаємодії в межах міжнародних організацій.
Співрозмовники наголосили на важливості дотримання принципів Статуту ООН та міжнародного права. Як відзначено сторонами, взаємна повага до суверенітету і територіальної цілісності є фундаментом, на якому грунтуються двосторонні відносини України і Китаю.
Андрій Сибіга поінформував співрозмовника про ситуацію в Україні, а також підготовку до Глобального саміту миру у Швейцарії. Українська сторона висловила сподівання, що участь КНР у заході могла б стати гарною нагодою, щоб зробити практичний внесок у досягнення справедливого і довготривалого миру в Україні.
Андрій Сибіга наголосив, що єдиною основою для досягнення такого миру є Формула миру Президента Володимира Зеленського.
У межах робочого візиту до Пекіну також відбулися зустрічі зі спеціальним представником уряду КНР з питань Євразії Лі Хуеєм, а також заступником завідувача міжнародного відділу ЦК КПК Чень Чжоу.
- За інформацією ЗМІ, Китай не приєднається до Мирного саміту України, який пройде 15-16 червня у Швейцарії.
- 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з головою МЗС Дмитром Кулебою заявив, що Сполучені Штати продовжать запроваджувати санкції проти китайських компаній за підтримку російського ОПК.
- Під час другого за сім місяців візиту до Пекіна президент Росії Володимир Путін зустрівся зі своїм китайським колегою Сі Цзіньпіном. Ця зустріч відбулася в той момент, коли відносини Росії з Заходом – під тиском через воєнні дії в Україні та пов’язані з цим санкції.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.