Україна та Німеччина провели черговий раунд консультацій щодо надання гарантій безпеки
Джерело: Офіс президента
За дорученням президента України та керівника Офісу глави держави вчора, 21 грудня, було проведено черговий раунд консультацій із Німеччиною щодо укладення двосторонньої угоди про надання Україні безпекових гарантій.
До української переговорної групи, яку очолив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, також увійшли заступник керівника Офісу глави держави Роман Машовець, представники Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ України.
Ігор Жовква подякував за вагому роль Німеччини та особисто Федерального канцлера Олафа Шольца в ухваленні Європейською радою історичного рішення щодо початку переговорів про вступ України до Європейського Союзу.
Зі свого боку представник Міністерства закордонних справ Німеччини Маттіас Люттенберг відзначив успіх України у впровадженні реформ навіть в умовах повномасштабної війни.
Сторони обмінялися думками щодо основних складових безпекових гарантій для України, порушили питання правових меж майбутньої двосторонньої угоди, а також узгодили план подальшої комунікації.
“Німеччина демонструє лідерство у фінансовій і військовій підтримці України, особливо з погляду продовження широкомасштабної допомоги у 2024 році. Ваша держава, яка є членом ЄС і НАТО, – незамінний гарант безпеки України та її майбутнього в цих організаціях”, – наголосив заступник керівника Офісу президента.
- 28 листопада Україна розпочала перший раунд консультацій з Італією стосовно укладення двосторонньої угоди про безпекові гарантії, як це передбачено Спільною декларацією G7 про безпекову підтримку.
- Україна розпочала переговори зі Сполученими Штатами Америки відносно двосторонньої угоди про надання безпекових гарантій.
- 19 жовтня Україна розпочала перший раунд переговорів із Францією стосовно укладення двосторонньої угоди про гарантії безпеки.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.