Україна та Німеччина провели черговий раунд консультацій щодо надання гарантій безпеки

Джерело: Офіс президента

За дорученням президента України та керівника Офісу глави держави вчора, 21 грудня, було проведено черговий раунд консультацій із Німеччиною щодо укладення двосторонньої угоди про надання Україні безпекових гарантій.

До української переговорної групи, яку очолив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, також увійшли заступник керівника Офісу глави держави Роман Машовець, представники Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ України.

Ігор Жовква подякував за вагому роль Німеччини та особисто Федерального канцлера Олафа Шольца в ухваленні Європейською радою історичного рішення щодо початку переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Зі свого боку представник Міністерства закордонних справ Німеччини Маттіас Люттенберг відзначив успіх України у впровадженні реформ навіть в умовах повномасштабної війни.

Сторони обмінялися думками щодо основних складових безпекових гарантій для України, порушили питання правових меж майбутньої двосторонньої угоди, а також узгодили план подальшої комунікації.

“Німеччина демонструє лідерство у фінансовій і військовій підтримці України, особливо з погляду продовження широкомасштабної допомоги у 2024 році. Ваша держава, яка є членом ЄС і НАТО, – незамінний гарант безпеки України та її майбутнього в цих організаціях”, – наголосив заступник керівника Офісу президента.

28 листопада Україна розпочала перший раунд консультацій з Італією стосовно укладення двосторонньої угоди про безпекові гарантії, як це передбачено Спільною декларацією G7 про безпекову підтримку.
Україна розпочала переговори зі Сполученими Штатами Америки відносно двосторонньої угоди про надання безпекових гарантій.
19 жовтня Україна розпочала перший раунд переговорів із Францією стосовно укладення двосторонньої угоди про гарантії безпеки.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.