Україна та Польща провели переговори на кордоні щодо страйку, але без результату

Джерело: заступник міністра інфраструктури Сергій Деркач у Facebook

Переговори між Україною та Польщею у понеділок, 13 листопада, стосовно розблокування пунктів пропуску для вантажного пропуску через страйк польських перевізників не дали результату. Українська сторона запропонувала компромісні кроки.

За словами заступника міністра, зустріч була “довгою, важкою й емоційною” під час якої було багато закликів та гасел. Ключовою вимогою польських перевізників є повернення дозволів між Україною й Польщею для вантажних перевезень, але Деркач назвав її “абсурдною та нереалістичною”. Ця система діятиме до 30 червня у зв’язку з угодою про транспортний безвіз між Україною і Євросоюзом.

“Коли ми спитали, в чому проблема і чому ви хочете повернення дозволів, вони сказали, що відчувають дисбаланс. Перед початком повномасштабного вторгнення співвідношення між українськими і польськими перевізниками було 60 на 40, а зараз – 90-95% їздять українці. А коли ми спитали, чи готові вони їздити в регіони Харкова, Запоріжжя, Херсона, Миколаєва, то поляки, звісно, кажуть, що туди не їздять”, – сказав Деркач.

На його думку, страйкарі більше намагаються “просто або зробити комунікаційну кампанію з цього, або політичну історію і просто тримати кордон зачиненим якнайдовше”.

Під час зустрічі українська сторона запропонувала, наприклад, прискорити перетин кордону далекобійниками, створити окремі смуги для пустих транспортних засобів у пунктах пропуску “Угринів – Долгобичів” та “Грушів – Будомеж”.

“Ми сподіваємося, що ці перемовини дозволять польським перевізникам підняти між собою питання, а що ж можна зробити як компроміс. Не питання дозволів, бо це питання невиконуване, – але, звісно, вони все одно тримають цю історію на головному рівні”, – сказав Деркач.

Надалі перемовини мають відбутись у тристоронньому складі за участі Європейської комісії.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 30 серпня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 186 бойових зіткнень.

Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що Китай не допустить застосування Росією ядерної зброї. Відповідні запевнення він нібито отримав від міністра закордонних справ КНР Ван І.

Бельгія не має наміру відступати від власної позиції проти використання заморожених російських активів для підтримки України, попри спроби чотирьох країн ЄС знову просунути ініціативу. 

У ніч на 30 серпня Сили оборони України уразили кілька об’єктів на території Росії, зокрема нафтопереробний завод у Ленінградській області, місце зберігання та запуску ударних безпілотників у Ростовській області й аеродром у Краснодарському краї.

В селі Мила на Київщині зросла кількість загиблих внаслідок російської атаки та вторинної детонації.