Україна та Польща провели переговори на кордоні щодо страйку, але без результату

Джерело: заступник міністра інфраструктури Сергій Деркач у Facebook

Переговори між Україною та Польщею у понеділок, 13 листопада, стосовно розблокування пунктів пропуску для вантажного пропуску через страйк польських перевізників не дали результату. Українська сторона запропонувала компромісні кроки.

За словами заступника міністра, зустріч була “довгою, важкою й емоційною” під час якої було багато закликів та гасел. Ключовою вимогою польських перевізників є повернення дозволів між Україною й Польщею для вантажних перевезень, але Деркач назвав її “абсурдною та нереалістичною”. Ця система діятиме до 30 червня у зв’язку з угодою про транспортний безвіз між Україною і Євросоюзом.

“Коли ми спитали, в чому проблема і чому ви хочете повернення дозволів, вони сказали, що відчувають дисбаланс. Перед початком повномасштабного вторгнення співвідношення між українськими і польськими перевізниками було 60 на 40, а зараз – 90-95% їздять українці. А коли ми спитали, чи готові вони їздити в регіони Харкова, Запоріжжя, Херсона, Миколаєва, то поляки, звісно, кажуть, що туди не їздять”, – сказав Деркач.

На його думку, страйкарі більше намагаються “просто або зробити комунікаційну кампанію з цього, або політичну історію і просто тримати кордон зачиненим якнайдовше”.

Під час зустрічі українська сторона запропонувала, наприклад, прискорити перетин кордону далекобійниками, створити окремі смуги для пустих транспортних засобів у пунктах пропуску “Угринів – Долгобичів” та “Грушів – Будомеж”.

“Ми сподіваємося, що ці перемовини дозволять польським перевізникам підняти між собою питання, а що ж можна зробити як компроміс. Не питання дозволів, бо це питання невиконуване, – але, звісно, вони все одно тримають цю історію на головному рівні”, – сказав Деркач.

Надалі перемовини мають відбутись у тристоронньому складі за участі Європейської комісії.

Головне управління розвідки Міноборони України дослідило нову модифікацію російського ударного безпілотника “Герань-5 К5-К”, яку РФ почала застосовувати проти українських міст на початку осені 2026 року. Апарат здатний розвивати швидкість до 1000 км/год, а серед його деталей виявили 93 електронні компоненти іноземного виробництва.

У ніч на 9 листопада безпілотники атакували Ленінградську область Росії. У місті Кіриші після влучань дронів спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних заводів країни – “Кіришинефтеоргсинтез” (КІНЕФ).

Хакерські угруповання “Кіберпартизани BY” та Silent Crow заявили, що отримали доступ до бази даних російської Федеральної служби державної статистики (Росстат). За їхніми підрахунками, від початку повномасштабного вторгнення в Україну до кінця серпня 2026 року загинули від 394 до 450 тисяч росіян.

Президент США Дональд Трамп заявив, що розраховує на швидке завершення війни в Україні, однак припустив, що після укладення мирної угоди кордони країни можуть змінитися.

Триває 1720-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,6 млн осіб.