Україна входить до країн з найнижчим рівнем страху щодо ядерної загрози – опитування

Джерело: “Рейтинг”

Результати дослідження соціологічної групи “Рейтинг” з інститутом досліджень Gallup International свідЧать, що Україна входить до країн, серед яких найнижчий рівень страху щодо ядерної загрози.

Зазначається, що нещодавно “Рейтинг” завершив масштабне дослідження у співпраці зі всесвітньо відомим інститутом досліджень Gallup International. Опитування відбувалося в межах проекту “End of Year” 2023.

Так, дослідження засвідчило, що загалом протягом року у світі не відбулося значного зменшення страхів від ядерної загрози.

“Дві п’ятих опитаних зараз бачать високий ризик використання ядерної зброї. Майже така ж частка оцінок помірного ризику, і лише 14% не бачать ризику”, – зазначили соціологи.

Загалом у європейських країнах менше респондентів оцінюють загрозу застосування ядерної зброї як високу, ніж в країнах Азії, Африки та Південної Америки, де оцінки щодо ядерної загрози більш песимістичні.

При цьому найбільше бояться ядерної загрози серед європейських країн Італія, Португалія та Румунія, де більше половини оцінила загрозу як високу.

“Індонезія, Нігерія, Еквадор, Сирія, Аргентина – мають найвищий показник оцінки ядерної загрози як високої. Натомість Україна, Іран, Пакистан, Вірменія – мають найвищий відсоток, що такого ризику немає”, – йдеться у повідомленні.

Згідно з результатами опитування, Україна входить до країн, серед яких найнижчий рівень страху щодо ядерної загрози.

При цьому вказано, що наймолодша група респондентів має найбільш песимістичні оцінки щодо ядерної загрози.

Довідка. Міжнародне опитування Gallup International End of Year Survey (EoY) – це щорічна традиція, започатковане та розроблене дослідження в 1977 році. Відтоді опитування проводиться щороку. Цього року проєкт проводився в 41 країні світу. Усього було опитано 40 тис. 428 осіб у всьому світі. У кожній країні протягом жовтня-грудня 2023 року було опитано репрезентативну вибірку близько 1 тис.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.