Україна впроваджує механізм верифікації українського аграрного експорту для п’яти сусідніх країн
Джерело: Денис Шмигаль у Telegram
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що сьогодні підписано постанову про запровадження механізму верифікації та погодження 4-х груп українського аграрного експорту для п’яти сусідніх країн.
“Ці країни не порушували торговельних правил Євросоюзу та угоду про асоціацію і не вводили односторонні обмеження. Дякую за це, Україна надзвичайно цінує відповідальне партнерство”, – зазначив Денис Шмигаль.
Також він зазначив, що для вирішення зернової кризи Україна представила механізм верифікації та авторизації чотирьох видів аграрної продукції, який підтримала Європейська комісія. 28 вересня відбудеться наступна зустріч координаційної платформи з питань експорту і транзиту, на якій планується фіналізувати представлені пропозиції.
“4 країни опрацювали український план, висловили свої конструктивні зауваження і пропозиції та готові до обговорення. І лише одна держава – проти. На жаль… У нас немає цьому ані логічного, ані економічного пояснення”, – зауважив прем’єр-міністр.
Зокрема, Денис Шмигаль подякував партнерам з Європейської комісії за координацію в питанні експорту української аграрної продукції.
Він ще раз наголосив, що Україна завжди відкрита до компромісу та конструктивного діалогу: “Вкотре закликаю бути єдиними в захисті наших спільних цінностей, у захисті нашого спільного майбутнього, у захисті нашого спільного європейського дому”.
- Від січня до серпня цього року Україна відвантажила 9,2 мільйона метричних тонн зерна через чорноморський порт Румунії Констанца. Це більше, ніж було у 2022 році, проте нещодавно темпи експорту сповільнились через посилення російських атак.
- Після того, як у липні росіяни односторонньо вийшли з “зернової угоди”, вони знищили 280 тисяч тонн українського зерна. У 2024 році експорт збіжжя може скоротитися вдвічі у порівнянні з минулим роком, приблизно до 35 млн тонн, прогнозує виконавчий директор “Кернел” Євген Осипов.
- Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив, що тимчасовим коридором у напрямку українських портів рухаються ще три судна.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.