Україна витратить на оборону рекордні $100 млрд цього року – Reuters

Джерело: Reuters

Верховна Рада України 28 травня ратифікувала угоду про отримання кредиту Євросоюзу на €90 млрд та підтримала зміни до бюджету, котрі передбачають рекордне збільшення оборонних видатків.

За ратифікацію угоди проголосували 298 народних депутатів за необхідних 226 голосів.

Документ передбачає надання Україні кредиту від Європейського Союзу на €90 млрд упродовж 2026–2027 років. Очікується, що вже у червні Україна отримає перший транш у €3,2 млрд. Загалом у 2026 році Києву мають надати €45 млрд, ще €45 млрд зарезервовані на 2027 рік.

Одночасно парламент у першому читанні підтримав законопроєкт про зміни до державного бюджету з урахуванням збільшення міжнародної фінансової допомоги.

Згідно з документом, уряд планує спрямувати €31,8 млрд із кредитних коштів на оборону, тоді як ще €13,2 млрд — на покриття дефіциту бюджету.

У результаті оборонні витрати України у 2026 році можуть сягнути рекордних $100 млрд проти раніше прогнозованих $64 млрд. Для порівняння, торік оборонні видатки становили $61,4 млрд.

Також очікується скорочення дефіциту бюджету до 12,1% ВВП проти раніше прогнозованих 18,5%.

Подальше отримання коштів буде прив’язане до виконання реформ. Зокрема, у Reuters зауважили, що послаблення антикорупційної політики може стати підставою для тимчасового зупинення фінансування.

Аналогічні умови Україна погодила й у межах кредитної програми з Міжнародний валютний фонд на $8,1 млрд.

Раніше у Раді розкритикували урядовий проєкт змін до держбюджету-2026, котрий зокрема передбачає перерозподіл частини коштів сектору оборони. Представники опозиції заявляють про скорочення видатків Міністерства оборони на закупівлю озброєння та перенаправлення 40 млрд грн до Резервного фонду.

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.