Українці висловилися щодо готовності витримувати війну: результати опитування
Джерело: опитування Київського міжнародного інституту соціології
63% українців заявив, що готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Це значення зменшилося порівняно з попередніми показниками, які з початку повномасштабного вторгнення залишалися стабільно вищими за 70%.
Загалом 69% опитаних готові витримувати тягар війни протягом відносно довгого періоду (рік і більше). Частка респондентів, які вказали на коротший період (кілька місяців або пів року), становить 19%.
На півдні України підтримка тривалої готовності знизилася з 71% до 57%. У Харківській і Донецькій областях у лютому 2024 року понад 70% респондентів стверджували, що готові терпіти стільки, скільки буде потрібно. Нині ж 48% висловлюють готовність до тривалого періоду, з них 38% готові витримувати стільки, скільки знадобиться.
У західних і центральних регіонах соціологи відзначили зростання невизначеності. Проте загалом мешканці цих регіонів залишаються впевненими в здатності України досягти успіху у війні.
12% опитаних не змогли визначити свою позицію щодо тривалості терпіння війни. Це втричі більше, ніж у попередні роки, що, за словами фахівців, відображає зростання невизначеності майбутнього в очах українців.
77% тих, хто вважає, що Росія вичерпує свої ресурси, готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. Серед тих, хто вірить у “безмежні ресурси” Росії, — 52% готові терпіти стільки, скільки треба, а 28% вказали, що їхнє терпіння вистачить на декілька місяців.
Готовність терпіти війну висловили понад 67% чоловіків і 60% жінок різного віку.
- Чверть військових Збройних сил України підтримують запровадження рослинних, кошерних та халяльних сухпайків, свідчить результат опитування у застосунку Армія+ щодо рівня задоволеності сухпайками, зокрема добовими польовими наборами продуктів №15 (звичайними та посиленими з підігрівом).
- Центр міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень при Інституті ifo в Мюнхені провів опитування, яке свідчить, що 25% українських біженців у Європі не планують повертатися до України після війни.
Під час відкриття засідання у форматі “Рамштайн” міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про запуск нової ініціативи із закупівлі далекобійних безпілотників у співпраці з українською оборонною промисловістю на суму 300 млн євро.
У вівторок, 9 вересня, російська армія скинула авіабомбу на селище Ярова на Донеччині, унаслідок чого загинуло понад 20 людей.
Напередодні Дня воєнної розвідки України майстри екіпажів управління безпілотних систем Департаменту активних дій ГУР МО України завдали влучних ударів по двох дороговартісних об’єктах протиповітряної оборони російських загарбників у тимчасово окупованому Криму.
Під час комбінованої атаки Росії на Україну в ніч на 7 вересня у будівлю Кабінету міністрів України влучив не дрон типу “Шахед”, а крилата ракета 9М727 оперативно-тактичного комплексу “Іскандер”.
Колишній міський голова Херсона Володимир Миколаєнко, який перебував у російському полоні понад три роки, заявив, що вважає швидке просування російських сил через територію області до Херсона результатом зради.