Українці висловилися щодо готовності витримувати війну: результати опитування
Джерело: опитування Київського міжнародного інституту соціології
63% українців заявив, що готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Це значення зменшилося порівняно з попередніми показниками, які з початку повномасштабного вторгнення залишалися стабільно вищими за 70%.
Загалом 69% опитаних готові витримувати тягар війни протягом відносно довгого періоду (рік і більше). Частка респондентів, які вказали на коротший період (кілька місяців або пів року), становить 19%.
На півдні України підтримка тривалої готовності знизилася з 71% до 57%. У Харківській і Донецькій областях у лютому 2024 року понад 70% респондентів стверджували, що готові терпіти стільки, скільки буде потрібно. Нині ж 48% висловлюють готовність до тривалого періоду, з них 38% готові витримувати стільки, скільки знадобиться.
У західних і центральних регіонах соціологи відзначили зростання невизначеності. Проте загалом мешканці цих регіонів залишаються впевненими в здатності України досягти успіху у війні.
12% опитаних не змогли визначити свою позицію щодо тривалості терпіння війни. Це втричі більше, ніж у попередні роки, що, за словами фахівців, відображає зростання невизначеності майбутнього в очах українців.
77% тих, хто вважає, що Росія вичерпує свої ресурси, готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. Серед тих, хто вірить у “безмежні ресурси” Росії, — 52% готові терпіти стільки, скільки треба, а 28% вказали, що їхнє терпіння вистачить на декілька місяців.
Готовність терпіти війну висловили понад 67% чоловіків і 60% жінок різного віку.
- Чверть військових Збройних сил України підтримують запровадження рослинних, кошерних та халяльних сухпайків, свідчить результат опитування у застосунку Армія+ щодо рівня задоволеності сухпайками, зокрема добовими польовими наборами продуктів №15 (звичайними та посиленими з підігрівом).
- Центр міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень при Інституті ifo в Мюнхені провів опитування, яке свідчить, що 25% українських біженців у Європі не планують повертатися до України після війни.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.