Українці висловилися щодо готовності витримувати війну: результати опитування
Джерело: опитування Київського міжнародного інституту соціології
63% українців заявив, що готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Це значення зменшилося порівняно з попередніми показниками, які з початку повномасштабного вторгнення залишалися стабільно вищими за 70%.
Загалом 69% опитаних готові витримувати тягар війни протягом відносно довгого періоду (рік і більше). Частка респондентів, які вказали на коротший період (кілька місяців або пів року), становить 19%.
На півдні України підтримка тривалої готовності знизилася з 71% до 57%. У Харківській і Донецькій областях у лютому 2024 року понад 70% респондентів стверджували, що готові терпіти стільки, скільки буде потрібно. Нині ж 48% висловлюють готовність до тривалого періоду, з них 38% готові витримувати стільки, скільки знадобиться.
У західних і центральних регіонах соціологи відзначили зростання невизначеності. Проте загалом мешканці цих регіонів залишаються впевненими в здатності України досягти успіху у війні.
12% опитаних не змогли визначити свою позицію щодо тривалості терпіння війни. Це втричі більше, ніж у попередні роки, що, за словами фахівців, відображає зростання невизначеності майбутнього в очах українців.
77% тих, хто вважає, що Росія вичерпує свої ресурси, готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. Серед тих, хто вірить у “безмежні ресурси” Росії, — 52% готові терпіти стільки, скільки треба, а 28% вказали, що їхнє терпіння вистачить на декілька місяців.
Готовність терпіти війну висловили понад 67% чоловіків і 60% жінок різного віку.
- Чверть військових Збройних сил України підтримують запровадження рослинних, кошерних та халяльних сухпайків, свідчить результат опитування у застосунку Армія+ щодо рівня задоволеності сухпайками, зокрема добовими польовими наборами продуктів №15 (звичайними та посиленими з підігрівом).
- Центр міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень при Інституті ifo в Мюнхені провів опитування, яке свідчить, що 25% українських біженців у Європі не планують повертатися до України після війни.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.
На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.