Українці висловилися щодо готовності витримувати війну: результати опитування
Джерело: опитування Київського міжнародного інституту соціології
63% українців заявив, що готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Це значення зменшилося порівняно з попередніми показниками, які з початку повномасштабного вторгнення залишалися стабільно вищими за 70%.
Загалом 69% опитаних готові витримувати тягар війни протягом відносно довгого періоду (рік і більше). Частка респондентів, які вказали на коротший період (кілька місяців або пів року), становить 19%.
На півдні України підтримка тривалої готовності знизилася з 71% до 57%. У Харківській і Донецькій областях у лютому 2024 року понад 70% респондентів стверджували, що готові терпіти стільки, скільки буде потрібно. Нині ж 48% висловлюють готовність до тривалого періоду, з них 38% готові витримувати стільки, скільки знадобиться.
У західних і центральних регіонах соціологи відзначили зростання невизначеності. Проте загалом мешканці цих регіонів залишаються впевненими в здатності України досягти успіху у війні.
12% опитаних не змогли визначити свою позицію щодо тривалості терпіння війни. Це втричі більше, ніж у попередні роки, що, за словами фахівців, відображає зростання невизначеності майбутнього в очах українців.
77% тих, хто вважає, що Росія вичерпує свої ресурси, готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. Серед тих, хто вірить у “безмежні ресурси” Росії, — 52% готові терпіти стільки, скільки треба, а 28% вказали, що їхнє терпіння вистачить на декілька місяців.
Готовність терпіти війну висловили понад 67% чоловіків і 60% жінок різного віку.
- Чверть військових Збройних сил України підтримують запровадження рослинних, кошерних та халяльних сухпайків, свідчить результат опитування у застосунку Армія+ щодо рівня задоволеності сухпайками, зокрема добовими польовими наборами продуктів №15 (звичайними та посиленими з підігрівом).
- Центр міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень при Інституті ifo в Мюнхені провів опитування, яке свідчить, що 25% українських біженців у Європі не планують повертатися до України після війни.
23 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) заявив, що нині загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд.
Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що класична модель мобілізації більше не відповідає реаліям сучасного поля бою, як це продемонструвала повномасштабна війна.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко відреагував на заяви Будапешта про намір заблокувати фінансову допомогу Україні. Йдеться про позицію Угорщини щодо кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро та вимогу відновити роботу нафтопроводу “Дружба”.
Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на будівлі посольства РФ у Сеулі з’явився великий банер із написом “Победа будет за нами”. Уряд Південної Кореї звернувся до російської сторони з вимогою прибрати його, однак у посольстві відмовилися це зробити.
Триває 1461-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,2 млн осіб.