Українські фермери бояться втратити роботу через припинення зернової угоди – Reuters

Джерело: Reuters

Українські фермери побоюються втратити засоби до існування після того, як Росія вийшла з зернової угоди, яка дозволяла безпечний експорт українського зерна Чорним морем.

Кес Хейзінга, який у 2003 році переїхав із Нідерландів в Україну і має свою ферму площею 15 000 гектарів у селі Черкащині, сказав:

“У нас є запаси, щоб ми могли прожити місяць або близько того, але якщо ми не зможемо продати, це стане катастрофою”.

Експорт сільськогосподарської продукції має вирішальне значення для економіки України, становлячи близько 12% валового внутрішнього продукту до вторгнення Росії в лютому 2022 року та близько 60% усього експорту.

Із 60 000 тонн продукції, вирощеної на землі Хейзінга минулого року, 50 000 тонн було відправлено за кордон завдяки зерновій угоді.

Загалом завдяки угоді Україна змогла експортувати 33 млн тонн сільськогосподарської продукції.

Хейзінга сказав, що експорт такого ж обсягу його продукції буде неможливим без “Чорноморської ініціативи”.

Голландець, який вирощує сім основних сільськогосподарських культур, оцінює, що руйнування, пов’язані з війною, коштували його бізнесу від 3 до 6 мільйонів доларів у 2022 році, а цього року можуть коштувати ще 6 мільйонів доларів.

“Деякі фермери, які мають більше резервів, протримаються довше, а тим фермерам, які мають менше резервів, ймовірно, доведеться продати або закрити бізнес, або віддати його комусь іншому”, – сказав він.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук підрахував, що українські дунайські порти можуть перевозити до 3 мільйонів тонн на місяць, що далеко не достатньо для покриття експортного потенціалу.

І Марчук, і Хейзінга вважають, що транспортування зерна через Чорне море має тривати навіть без участі Росії в угоді. 

“Я думаю, що вони (Росія) блефують, вони грають у покер на дуже високому рівні і намагаються якось вплинути на західних лідерів, і ми не повинні цього допустити”, – сказав Хейзінга.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.