Українські підприємства мають потужності, аби забезпечити потреби ЗСУ – Міноборони
- Фото: Міноборони
- Фото: Міноборони
Джерело: Міноборони
Українські підприємства мають потужності, аби забезпечити потреби ЗСУ в тиловому забезпеченні – на цьому наголосив заступник міністра оборони України Віталій Половенко після робочого візиту на одне з найпотужніших українських виробництв, де створюють тканину для армійського пікселя.
За словами заступника міністра, лише це підприємство має спроможність виготовляти до мільйона метрів тканини для Сил оборони на місяць. Віталій Половенко зазначив, що мета Міноборони – орієнтуватися саме на вітчизняних виробників.
“Ми розуміємо, що злагодженість між Міністерством оборони та українськими виробниками залежить від заздалегідь оголошеної потреби. Адже українському бізнесу потрібно завчасно розраховувати ресурси, аби пошити якісніший одяг для наших військових у великій кількості”, – сказав Віталій Половенко.
Відтак додав, що Міністерство оборони працює над тим, щоб налагодити взаємодію з виробниками та завчасно оголошувати потреби для закупівель.
- Заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк розповів, над чим нині працюють українські виробники озброєння та військової техніки (ОВТ).
- У січні 2024 року Міністерство оборони України допустило до експлуатації у військах понад 40 зразків озброєння та військової техніки (ОВТ) українського та іноземного виробництва.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

