Українські школярі створюють деталі для дронів на 3D-принтері

Джерело: Михайло Федоров у Telegram

Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповів, що українські школярі створюють деталі для безпілотників на 3D-принтері.

За його словами, молодь збирає та переробляє пластик, щоб створювати на 3D-принтері хвостовики для дронів. Ці деталі допомагають українським бійцям кріпити ударну частину до безпілотника.

Зображення: Михайло Федоров/Telegram

“Разом з Rozetka передали школярам додаткові 3D-принтери. Тепер хлопці й дівчата зможуть масштабуватися і виготовляти ще більше деталей для дронів. Дякую кожному, хто робить усе можливе на своєму місці, щоб наблизити перемогу”, – зазначив очільник Мінцифри.

Зображення: Михайло Федоров/Telegram

Додамо, що за інформацією прем’єр-міністр Дениса Шмигаля, за рік виробництво безпілотних літальних апаратів в Україні зросло у 100 разів.

“Шлях дрона від розробки до його закупівлі тепер максимально короткий. За рік виробництво дронів виросло в 100 разів. Розробкою безпілотників почали займатися понад 200 українських компаній”, – повідомив прем’єр-міністр.

Глава уряду також наголосив, що у 2024 році український ВПК матиме ще більше ресурсів. Відтак, планується, що видатки на оборонні виробництва зростуть у 7 разів – до 55,8 млрд грн, а на поповнення і розширення армії дронів передбачено понад 48 млрд грн.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.