Українські військові за тиждень звільнили ще 3 кв. км довкола Бахмута — Міноборони
Джерело: телемарафон
Протягом минулого тижня Сили оборони звільнили ще 3 кв. км на південному флангу довкола Бахмуту. На півночі міста російські військові не залишають спроб вибити ЗСУ із зайнятих позицій.
“Що стосується Бахмутського напрямку, то новини зараз ідуть і щодо південного флангу й північного. Якщо дивитися на карту, то це схоже дещо на підкову довкола Бахмута”, — зауважила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
Вона заявила, що на півночі атаки росіян пов’язані з тим, що Сили оборони зайняли ключові панівні висоти та “добряче дошкуляють ворогу”.
“І власне ворог там у пастці. Тому що вони не можуть вийти з Бахмута і там повноцінно просуватися. І тому намагаються штурмувати по цьому північному флангу, щоб вибити наші війська. Ворогу не вдається це зробити, але бої там теж гарячі”, – розповіла заступниця міністра.
Всього на сьогодні можна говорити про звільнені 43 кв. км довкола Бахмута або по флангах Бахмута.
- Зі звільненого Урожайного Донецької області евакуювали останніх цивільних — чоловіка, жінку та їхнього дорослого сина. Начальник Великоновосілківської селищної військової адміністрації Сергій Ященко зауважив, що у селищі немає жодної вцілілої будівлі.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.