Україну на Венеційському кінофестивалі представить фільм з російською назвою

Джерело: Детектор медіа

Цьогоріч Україну на Венеційському кінофестивалі представить фільм продюсера Олександра Роднянського та кінокритика Андрія Алферова. Увагу привертає назва стрічки, яка подана російською мовою.

Як зазначає “Детектор медіа”, занепокоєння викликає також участь у проєкті самого Алферова, чия професійна репутація останнім часом викликає чимало запитань. Наприклад, свого часу його намагалися “протягнути” на посаду в.о. гендиректора “Довженко-Центру” під час скандалу навколо його “реорганізації-ліквідації”. Після хвилі критики за те, що Алферов дозволяє себе використати, він від цієї ідеї відмовився.

У 2022 році він разом із кінокритикинею Аксінею Куріною погодився бути своєрідною “підтанцьовкою” у проєкті російського критика Антона Доліна. Той раптом виявив інтерес до українського кіно й запустив для “Медузи” відповідну ініціативу: сам відбирав фільми, писав про них і додавав коментарі Алферова та Куріної. У спільноті це сприйняли як доволі поширену схему “росіянин колабиться з українцями, щоб відбілити собі ім’я”.

Як пише “Детектор медіа”, Алферов знову опинився в ролі беквокалу. Принаймні, якщо вірити словам Олександра Роднянського.

Фільм під назвою “Записки настоящего преступника” подано російською мовою у транслітерації на офіційному сайті Венеційського кінофестивалю. Це копродукція України та США, яка потрапила до позаконкурсної програми.

У своєму Telegram-каналі Олександр Роднянський заявив, що цей фільм є його проєктом, згадуючи співавторство з Андрієм Алферовим лише одним реченням:

“Назва відображає мої нинішні життєві обставини: російський суд заочно засудив мене до 8,5 років ув’язнення. Але фільм не про це, він включив велику частину мого особистого досвіду і вийшов довжиною в ціле життя. І моє, і всієї моєї родини.

У ньому вмістилося багато — і масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру, і спроба радянської влади знищити пам’ять про цю трагедію, і Чорнобиль, і розпад СРСР, і референдум про незалежність України, і виведення радянських військ з Німеччини, і, звичайно, повномасштабне російське вторгнення у лютому 2022 року.

Я використовував у фільмі кадри, зняті мною в 80-х і 90-х роках минулого століття — на розломі величезної імперії, кадри, у зйомці яких брав участь мій дід під час Другої світової війни, фрагменти з фільмів 60-х — 70-х років мого вчителя Фелікса Соболєва і епізоди про російсько-українську війну.

Вийшов фільм про прокляття нескінченної війни. Моїм партнером став відомий український критик та кінематографіст Андрій Алферов”.

У “Детектор медіа” нагадали, що у своїй книзі “Виходить продюсер” Олександр Роднянський писав про те, що шкодує через розпад СРСР.

Попри його участь у пропагандистських проєктах, Роднянський зберігав дуже добру репутацію в Україні. Його інша сторона — продюсування якісних стрічок, зокрема робіт Андрія Звягінцева. Водночас це теж було частиною російської “м’якої сили”, яка, хоч і демонструвала певну антипутінську позицію, роками фінансувалася з державного бюджету РФ та допомагала країні зберігати видимість на престижних міжнародних кінофестивалях.

У позаконкурсній програмі також представлена російська стрічка “Режисерський щоденник” Олександра Сокурова — копродукція Росії та Італії.

В основному конкурсі буде показано фільм угорського режисера Ласло Немеша “Сирота”, продюсером якого є Олександр Роднянський. Однак на цьому перелік важливих картин основного конкурсу не завершується. До нього також увійшла стрічка “Чарівник Кремля” французького режисера Олів’є Ассаяса — екранізація однойменної книги Джуліано да Емполі. Особливу увагу привертає те, що роль Путіна в ній виконав Джуд Лоу. Сам фільм не про Путіна, а радше про Владислава Суркова, який у стрічці постає через образ політичного технолога Вадима Баранова. Події розгортаються у Росії 1990-х років і розповідають про “становлення зла”.

Київська друкарня 24Print не видала надруковані й оплачені плакати для акції протесту проти законопроєкту №12414, що позбавляє незалежності антикорупційні органи НАБУ і САП.

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили розслідування у справі за підозрою чинного керівника Антимонопольного комітету України у недекларуванні майна та його дружини — у пособництві в незаконному збагаченні.

Президент Володимир Зеленський 23 липня підписав закон, що обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Цей крок викликав гостру реакцію у Брюсселі та може стати критичним фактором у заморожуванні процесу вступу України до Європейського Союзу.

23 липня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду знову відмовив у задоволенні клопотання адвоката лідера фракції “Європейська Солідарність” Петра Порошенка щодо долучення до справи флеш-носія з відеозаписом. Причиною вказали “порушення порядку отримання інформації, що підлягає використанню як доказ у суді”.

Американська компанія PepsiCo Inc. анонсувала запуск коли з пребіотиками.