Україну обрали віцеголовою Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі війни
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України
Україну вперше обрано на посаду віцеголови Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту.
“14 грудня, у штаб-квартирі ЮНЕСКО відбулося 18-е засідання Комітету ЮНЕСКО з захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Під час цього заходу Україну вперше обрали на посаду віцеголови цього Комітету”, – повідомили у Мінкульті.
Головою Комітету була обрана Фінляндія, доповідачем – Японія. Іншими віцеголовами комітету ЮНЕСКО були обрані представники Ель Сальвадору, Малі та Катару.
У засіданні Комітету взяла участь делегація України на чолі із постійним представником України при ЮНЕСКО, послом В.В.Омельченком, а також представники ППУ при ЮНЕСКО і МКІП України.
“Україна вперше стала віцеголовою Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Це ще одна перемога української культурної дипломатії. Ми щиро вдячні нашим міжнародним партнерам з ЮНЕСКО за ще одне рішення на користь захисту українською спадщини, яка є частиною світової культури. Такі події об’єднують нації!” – підкреслив т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
Комітету була представлена доповідь Секретаріату ЮНЕСКО щодо дій та допомоги, наданої Україні. Ця доповідь включала інформацію про супутниковий моніторинг стану культурної спадщини України, проведений місіями ЮНЕСКО для оцінки збитків, завданих російською агресією.
Також розглядалася технічна допомога ЮНЕСКО органам влади України у забезпеченні заходів надзвичайного характеру для захисту культурної спадщини, і допомога у здійсненні інвентаризації об’єктів культурної спадщини, включених до Списку ЮНЕСКО під посиленим захистом.
За результатами розгляду зазначеної доповіді було ухвалено рішення Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту. У рішенні висловлено глибоку стурбованість наслідками російського вторгнення для сектору культури України та міститься заклик до держав-учасниць Гаазької Конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та Другого протоколу 1999 року до неї.
Також висловлено заклик до Секретаріату ЮНЕСКО продовжувати надання необхідної допомоги Україні у межах Другого протоколу 1999 року.
Також, під час засідання ще п’ять об’єктів культурної спадщини України отримали статус “під посиленим захистом”.
- Днями у Парижі відбувся захід “Культурна спадщина постраждалої від війни України”, під час якого представлено результати майже річної роботи з документування порушень міжнародного гуманітарного права у сфері захисту культурної спадщини, відповідно до Гаазької конвенції 1954 року та двох протоколів до неї.
- Станом на 1 грудня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України пошкоджень зазнали 863 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення – 119, місцевого значення – 674, щойно виявлених – 70.
- Для збереження об’єктів культурної спадщини Україна залучатиме досвід провідних світових компаній та впроваджуватиме найсучасніші технології.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європі варто розглядати Україну як потенційного гаранта безпеки завдяки унікальному військовому досвіду.
Перша леді США Меланія Трамп сприяла поверненню шістьох українських дітей, котрі перебували на території Росії, до їхніх родин в Україні.
Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один з найбільших експортних портів країни, втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників минулого місяця. Це підтвердили знімки з американських комерційних супутників.
За доказовою базою Служби безпеки 15 років тюрми з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, котрий готував убивство посадовця міської ради на Запоріжжі в обмін на приватний будинок. Для цього він пройшов підготовку в навчальному центрі ФСБ, де отримав інструктажі з конспірації та ножового бою.
Скорочення видобутку нафти в Росії неминуче. Атаки України по портовій інфраструктурі, трубопроводах та НПЗ зменшили експортні можливості Кремля на 1 мільйон барелів на день, або на п’яту частину від загальної потужності, повідомили три джерела у галузі.