Україну обрали віцеголовою Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі війни
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України
Україну вперше обрано на посаду віцеголови Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту.
“14 грудня, у штаб-квартирі ЮНЕСКО відбулося 18-е засідання Комітету ЮНЕСКО з захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Під час цього заходу Україну вперше обрали на посаду віцеголови цього Комітету”, – повідомили у Мінкульті.
Головою Комітету була обрана Фінляндія, доповідачем – Японія. Іншими віцеголовами комітету ЮНЕСКО були обрані представники Ель Сальвадору, Малі та Катару.
У засіданні Комітету взяла участь делегація України на чолі із постійним представником України при ЮНЕСКО, послом В.В.Омельченком, а також представники ППУ при ЮНЕСКО і МКІП України.
“Україна вперше стала віцеголовою Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Це ще одна перемога української культурної дипломатії. Ми щиро вдячні нашим міжнародним партнерам з ЮНЕСКО за ще одне рішення на користь захисту українською спадщини, яка є частиною світової культури. Такі події об’єднують нації!” – підкреслив т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
Комітету була представлена доповідь Секретаріату ЮНЕСКО щодо дій та допомоги, наданої Україні. Ця доповідь включала інформацію про супутниковий моніторинг стану культурної спадщини України, проведений місіями ЮНЕСКО для оцінки збитків, завданих російською агресією.
Також розглядалася технічна допомога ЮНЕСКО органам влади України у забезпеченні заходів надзвичайного характеру для захисту культурної спадщини, і допомога у здійсненні інвентаризації об’єктів культурної спадщини, включених до Списку ЮНЕСКО під посиленим захистом.
За результатами розгляду зазначеної доповіді було ухвалено рішення Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту. У рішенні висловлено глибоку стурбованість наслідками російського вторгнення для сектору культури України та міститься заклик до держав-учасниць Гаазької Конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та Другого протоколу 1999 року до неї.
Також висловлено заклик до Секретаріату ЮНЕСКО продовжувати надання необхідної допомоги Україні у межах Другого протоколу 1999 року.
Також, під час засідання ще п’ять об’єктів культурної спадщини України отримали статус “під посиленим захистом”.
- Днями у Парижі відбувся захід “Культурна спадщина постраждалої від війни України”, під час якого представлено результати майже річної роботи з документування порушень міжнародного гуманітарного права у сфері захисту культурної спадщини, відповідно до Гаазької конвенції 1954 року та двох протоколів до неї.
- Станом на 1 грудня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України пошкоджень зазнали 863 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення – 119, місцевого значення – 674, щойно виявлених – 70.
- Для збереження об’єктів культурної спадщини Україна залучатиме досвід провідних світових компаній та впроваджуватиме найсучасніші технології.
2 червня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що всі країни-члени НАТО погодилися щодо членства України, додавши, що це не може бути частиною переговорів між Києвом і Москвою.
Атака дронів СБУ на бази стратегічної авіації Росії викликала гнів і занепокоєння серед кремлівських посадовців щодо вразливості флоту стратегічної авіації, здатної нести ядерну зброю, повідомляють джерела, наближені до керівництва РФ.
Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) має змогу виготовляти до 10 мільйонів безпілотників щороку, запевнив заступник міністра оборони Олександр Козенко під час виступу на безпековому форумі “Діалог Шангрі-Ла” у Сінгапурі.
У переданому Києву меморандумі російська сторона наполягає на міжнародному визнанні чотирьох областей і Криму, нейтралітеті України та надання статусу російській мові. Примітно, що у тексті меморандуму є також вимога щодо обмеження чисельності ЗСУ.
Згідно з даними аналітиків, ситуація на півночі Сумщини продовжує ускладнюватися через постійний тиск російських військ і великої кількості піхоти. Сили оборони відзначають, що після ураження скупчення противника, їм вдається дуже швидко відновити штурмові групи.