«Укробєшенка»: як РФ розмиває реальність за допомогою новомови

Фото: “Детектор медіа”

Джерело: “Детектор медіа”

Російські пропагандисти називають українських мігранток, які, на їхню думку, неадекватно поводять себе за кордоном, терміном “укробєшенка”.

Використовуючи цей термін російські пропагандисти прагнуть дискредитувати образ української жінки за кордоном, а також завдати болю членам цієї соціальної категорії.

Тобто мовиться про слюр — образливе слово, яке ховає за собою дискримінацію групи людей за расою, сексуальною орієнтацією, статтю, хворобою тощо та вживається, зокрема, задля демонстрації відсутності поваги.

Національний демократичний інститут (NDI) зазначає, що не всі випадки ворожих висловлювань, погроз або гендерно зумовлених нападів на жінок є випадками гендерної дезінформації, але всі вони підпадають під визначення онлайн-насильства проти жінок.

Так, проросійські ресурси поширювали відео конфлікту, що стався в Німеччині між українською переселенкою та росіянином, який запевняв її, що сам є німцем, оскільки вже нібито 25 років живе в цій країні.

Одначе сама сутичка між ними виникла через те, що син українки вигукнув “Слава Україні!”, коли грався з іншими дітьми, і це не сподобалося росіянину.

Тоді у мережі пропагандисти почали поширювати це відео із таким підписом: “Укробєшенка в Гєрманії істєрічєскі защіщаєт нацистский лозунг “слава Українє””. Водночас саме чоловік почав агресивно висловлювати свої претензії до матері хлопчика, мовляв, “какая “Слава Українє?”” і “ви фашисти ілі чьо?”.

Також він намагався образити українку, стверджуючи: “Какая ти женщіна? Ти укроп!”.

Під час конфлікту жінка стримано реагувала на закиди росіянина, а також запевнила його, що фашистами є саме росіяни, оскільки саме вони напали на Україну.

Російська пропаганда продовжує регулярно інформаційно атакувати українських жінок, зокрема переселенок, з метою повпливати на їхній моральний стан.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.