УПЦ МП зобов’язали повернути державі палац Терещенків на Житомирщині – рішення суду
Джерело: пресслужба МКІП
15 січня Північно-західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу УПЦ МП на рішення Господарського суду Житомирської області, залишивши його без змін. Відтак УПЦ МП зобов’язано передати Палац Терещенків у власність державі.
Зауважимо, у серпні 2023 року Господарський суд Житомирської області повернув у державну власність будинок-садибу Терещенків.
МКІП виступило третьою стороною під час цього процесу, адже послідовно бореться за повернення у власність держави української історичної спадщини.
У відомстві нагадали, що палац Терещенків у селищі Червоне – це унікальна пам’ятка історії та архітектури Житомирщини.
Джерело: МКІП
Довідка. Палац Ґрохольських-Терещенків – палац в смт Червоне Бердичівського району Житомирської області, збудований в неоготичному стилі на замовлення польського шляхтича Адольфа Норберта Еразма Грохольського (1797—1863), що володів селом.
Згідно з заповітом Адольфа Грохольського, Червоне мало дістатися його другій дружині, Ванді з Радзивілів Грохольській. Але вдова невдовзі після смерті чоловіка виїхала за кордон, а Червоне продала. Федір Артемович Терещенко трохи перебудував палац, а неподалік звів власне джерело прибутків – цукровий завод. Пізніше в ньому Терещенко Федір Федорович розташував авіамайстерню.
Палац був оточений великим парком, який межував із садами. Їхня загальна площа становила 58 га. У власності Терещенків палац перебував до Жовтневого перевороту 1917 року.
Після перевороту в будівлі знаходився притулок для дітей. Проте, будинок підпалили. Пожежа 1928 року значно пошкодила будівлю, й хоча згодом зовнішній вигляд було відтворено, та інтер’єри втрачено назавжди.
До кінця XX століття тут містилося ПТУ. Після того, як ПТУ переїхало до нової будівлі, палац швидко занепав і став руїною.
Через кілька років після здобуття Україною незалежності колишній палац передали жіночому монастирю Святого Різдва Христового УПЦ МП.
Станом на 2021 рік будівля перебувала у напівзруйнованому стані.
Палац входить до реєстру культурної спадщини місцевого значення. За словами чиновників, якщо замок повернути у власність громади – можна буде домогтись того, щоб він став культурною спадщиною Національного рівня і відреставрувати його.
- Днями у Парижі відбувся захід “Культурна спадщина постраждалої від війни України”, під час якого представлено результати майже річної роботи з документування порушень міжнародного гуманітарного права у сфері захисту культурної спадщини, відповідно до Гаазької конвенції 1954 року та двох протоколів до неї.
- Станом на 1 грудня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України пошкоджень зазнали 863 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення – 119, місцевого значення – 674, щойно виявлених – 70.
- Для збереження об’єктів культурної спадщини Україна залучатиме досвід провідних світових компаній та впроваджуватиме найсучасніші технології.
Комітет Сенату США з міжнародних справ на засіданні у середу, 22 жовтня, схвалив законопроєкт про визнання Росії державою-спонсором тероризму через викрадення українських дітей, повідомив автор ініціативи, сенатор Ліндсі Грем.
23 жовтня під час зустрічі у Парижі Володимир Зеленський та Емманюель Макрон узгодили подальші кроки для зміцнення оборонної співпраці, посилення тиску на Росію та гарантування безпеки України.
Після чергового обстрілу Харкова, волонтери вирушили на місце події, щоб підтримати тих, хто ліквідовував наслідки атаки – від рятувальників до комунальників.
У ніч на 23 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по стратегічних об’єктах військово-промислового комплексу Росії.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.