Уряд Німеччини виділив €800 тисяч на реконструкцію водогону в Чернігові

Джерело: пресслужба Чернігівської міської ради

Чернігів отримає фінансування для реконструкції майже 2,2 км водопровідної мережі. Проєкт реалізовується завдяки фінансуванню уряду Німеччини через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) та впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.

“Проєкт відібрали і він отримає фінансування. Ми провели перемовини і чекаємо на порядок дій. Тобто, хто буде оголошувати тендер, чи ці донори, чи ми, які етапи фінансування тощо. На реалізацію проєкту відводиться чотири місяці”, – розповів директор КП “Чернігівводоканал” Сергій Малявко.

Повідомляється, що реалізація проєкту можлива на умовах співфінансування. Не менше 20% від загальної суми – це будуть кошти Чернігівської міської територіальної громади, а близько 800 тис. євро – від GIZ.

Як зазначив в.о. міського голови Чернігова Олександр Ломако, цей проєкт мають координувати саме партнери, без надходження коштів у міський бюджет.

Варто зауважити, що Німеччина завершує надання пакета військової допомоги Україні на 700 млн євро.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.