Уряд Румунії «пережив» шостий вотум недовіри: цього разу через реформу пенсій суддів

Джерело: Reuters.

Уряд Румунії пережив вже шостий вотум недовіри з моменту приходу до влади шість місяців тому. Причиною стало друге подання законопроєкту, який має на меті підвищити пенсійний вік для суддів та прокурорів до 65 років і обмежити їхні високі пенсії.

Варто зазначити, що ця реформа є критично важливою для уряду, адже вона є однією з умов, необхідних для отримання доступу Румунією до фондів відновлення та стабільності ЄС.

Попередню версію законопроєкту Конституційний суд відхилив у жовтні. Водночас новий план уряду передбачає поступове підвищення пенсійного віку з приблизно 50 до 65 років протягом 15 років та встановлення ліміту пенсій на рівні 70% від останньої зарплати.

Реформа має на меті зменшити значний розрив, оскільки судові пенсії можуть сягати 5000 євро, тоді як середня пенсія в країні становить близько 600 євро.

Попри успішне подолання вотуму недовіри, кінцеве слово залишається за Конституційним судом, який ухвалить рішення щодо останнього оскарження вже 28 грудня. Друге поспіль відхилення може послабити крихку чотирипартійну коаліцію, яка розпочала свою роботу лише шість місяців тому.

Варто зазначити, що уряд країни стикається й з іншими, не менш значними внутрішніми проблемами. Правлячі партії не можуть дійти згоди щодо подальших бюджетних скорочень, які необхідні для зменшення найбільшого в ЄС дефіциту та збереження інвестиційного рейтингу.

  • Міністр оборони Румунії Лівіу-Іонуц Моштяну заявив, що подає у відставку після того, як з’ясувалося, що він збрехав про свою освіту в резюме.
  • Замість старої ідеї скорочення парламенту до 300 членів (як вирішили на референдумі 2009 року), розглядається менш радикальний варіант у вигляді мінус 10% від нинішнього складу з 464 осіб. Попередньо, ініціатива належить лідеру UDMR Келемену Хунору.

Німецька журналістка Ангеліке Герай кілька місяців видавала себе у соцмережах за переконану прихильницю Володимира Путіна, щоб перевірити, чи спробують її завербувати для виконання завдань. За даними RTL, експеримент спрацював – фейковій “Каті” почали пропонувати оплачувані доручення, а розрахунок здійснювали у біткоїнах.

13 вересня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зреагував на російські удари по ділянках на кордоні з Польщею, наголосивши, що це є ще одним ескалаційним кроком Москви.

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні обговорює з європейськими лідерами безпрецедентний формат зближення з ЄС – аж до можливого “асоційованого членства”. Серед інших ідей – спрощення для канадців можливості жити й працювати в країнах Євросоюзу.

Президент США Дональд Трамп звинуватив українську сторону у дефіциті дизельного пального на світовому ринку, мовляв, через удари по російських НПЗ.

Один із найближчих радників канцлера Німеччини Фрідріха Мерца опинився в потязі під час атаки російських дронів поблизу українсько-польського кордону. Гюнтер Зауттер, радник канцлера із зовнішньої та безпекової політики, повертався нічним рейсом із Києва до Польщі.