Уряд скерував частину резервного фонду на «Національний кешбек» – ЕП
Джерело: ЕП з посиланням на відповідь Мінфіну та дані “Урядового порталу”
З початку 2026 року Кабінет Міністрів витратив близько 78% коштів, передбачених у резервному фонді держбюджету.
Як зазначається, станом на 18 березня нерозподілений залишок коштів резервного фонду становив 24,63 млрд грн (із 49,42 млрд грн, передбачених розписом бюджету). Після 18 березня уряд ухвалив ще декілька рішень про використання коштів резервного фонду: 12,85 млрд грн 20 березня, а також 0,72 млрд грн 25 березня.
Згідно з підрахунками ЕП, станом на сьогодні у резервному фонді залишалося близько 11,06 млрд грн або 22,4% від закладеного фінансування.
Також у виданні відзначили, що частину коштів з резервного фонду виділяли аби профінансувати видатки, котрі не мали непередбачуваного та термінового характеру. Зокрема, на фінансування програм підтримки внутрішнього попиту на українські товари та послуги (“Національний кешбек”). На ці цілі виділили 2,138 млрд грн, – майже 5% від загального обсягу резервного фонду.
Фахівці попереджають, що враховуючи високі темпи використання резервного фонду, в уряду може виникнути потреба вносити зміни до держбюджету, збільшуючи обсяг фонду. Проте, коли саме такий законопроєкт може з’явитися у Раді нині невідомо.
Співрозмовники видання серед урядовців та депутатів пояснили, що гостра потреба внесення змін до бюджету може виникнути у червні, коли Україна може отримати перші транші кредиту ЄС на 90 млрд євро. Фінансування від ЄС потрібно буде передбачити у бюджеті для того, аби уряд формально міг використовувати ці кошти.
Раніше нардеп Ярослав Железняк повідомив, що кошти, які б мали піти на підвищення зарплат, використають для інших цілей.
- Міністр економіки Олексій Соболев заявив, що за програмою “Кешбек на пальне” уряд нараховує українцям 20 млн грн на день.
- Народний обранець Ярослав Железняк повідомив, що у Держбюджеті на різноманітні виплати передбачено більше коштів, аніж на зарплати військовим.
- Кабмін затвердив програму виплат одноразову грошову допомогу розміром 6500 грн для найбільш вразливих категорій громадян в рамках пакету “Зимова підтримка”.
Попри побоювання загострення відносин між Україною та Польщею, роковини Волинської трагедії 11 липня не призвели до нової кризи у двосторонніх відносинах. Водночас цей день продемонстрував різні підходи польських політичних сил до діалогу з Києвом. Про це йдеться в аналізі співзасновника “Європейської правди” Юрія Панченка.
13 липня Вищий антикорупційний суд визнав винним екснардепа-втікача Андрія Деркача у держзраді та незаконному збагаченні, призначивши 15 років позбавлення волі та цілковиту конфіскацію всього належного йому майна.
Президент Володимир Зеленський повідомив про затримання колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова, якого підозрюють у причетності до вбивства двох жителів села Калинівка на Київщині.
У польському місті Бєльсько-Бяла поліція затримала 54-річного чоловіка, який словесно напав на групу українських дівчат у міському автобусі. Правоохоронці встановили його особу після того, як відео інциденту набуло розголосу в соцмережах.
Колишній командир 155-ї окремої механізованої бригади Станіслав Лучанов, якого правоохоронці підозрюють в організації викрадення та умисного вбивства двох цивільних жителів Київщини, є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького.