В Австралії планують заборонити користуватись соцмережами дітям до 16 років

Джерело: BBC

Австралійський уряд заявив про план запровадити “найкраще” законодавство, яке заборонить дітям до 16 років користуватись соціальними мережами.

За словами прем’єр-міністра країни Ентоні Альбанезе, запропоновані законопроєкти подадуть до парламенту вже наступного тижня. Він додав, що вони спрямовані на пом’якшення шкоди, якої зазнають діти через соцмережі.

“Це для мат і тат… Вони, як і я, дуже хвилюються про безпеку наших дітей і інтернеті. Я хочу, щоб австралійські родини знали, що уряд стоїть за вами”, – сказав глава уряду.

Хоча чимало деталей законопроєкту ще обговорюються, однак відомо, що заборона не торкнеться дітей, які вже зареєстровані у соцмережах.

Тим же, хто захоче створити акаунт у соцмережах після ухвалення закону, доведеться спершу отримати згоду від батьків.

За даними уряду, вся відповідальність лягатиме на соціальні мережі, яким доведеться показати, що вони вживають розумних заходів для запобігання доступу дітей.

Альбанезе додав, що штрафів за порушення закону не буде, а контроль за його дотриманням отримає австралійський онлайн-регулятор – Комісар з електронної безпеки.

Закон набере чинності через рік після його ухвалення та підлягатиме перегляду після його прийняття.

Хоча експерти вважають, що соцмережі можуть негативно впливати на психіку підлітків, однак не всі поділяють думку, що заборона доступу до всіх платформ буде ефективною.

Спроби інших країн обмежити доступ до соцмереж дітям – зокрема спроба з боку Євросоюзу – або провалились, або зазнали відповідної реакції від технологічних компаній.

Одна з найбільших в Австралії груп захисту прав дітей розкритикувала запропонований закон, назвавши його “занадто грубим інструментом”.

Група надіслала відкритий лист уряду у жовтні, який підписали понад 100 вчених та 20 громадських організацій, у якому закликала замість заборони соцмереж запровадити стандарти безпеки у них.

Водночас ті, хто підтримують заборону, стверджують, що це потрібно аби захистити дітей від шкідливого контенту, дезінформації, булінгу та інших форм соціального тиску.

Зокрема у петиції ініціативи 36Months, яка набрала понад 125 000 підписів, стверджується, що діти “ще не готові безпечно користуватися соціальними мережами” принаймні до 16 років і що зараз “надмірне використання соціальних медіа перебудовує молоді мізки в критичному психологічному розвитку, викликаючи епідемію психічних захворювань”.

Коли прем’єр-міністра Австралії запитали, чи слід докладати більших зусиль для навчання дітей тому, як орієнтуватися в перевагах і ризиках перебування в інтернеті, він відповів, що такий підхід буде недостатнім.

“Я не знаю про вас, але у мене в системі з’являються речі, які я не хочу бачити. Не кажучи вже про вразливого 14-річного підлітка. Ці технологічні компанії неймовірно потужні. Ці програми мають алгоритми, які спонукають людей до певної поведінки”, — сказав він журналістам.

Сполучені Штати та Іран досягли мирної угоди й погодили негайно припинити військові операції на всіх напрямках, зокрема в Лівані. Про це заявив прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф, за словами якого документ підпишуть 19 червня у Швейцарії.

Росія заманює чоловіків з африканських країн обіцянками добре оплачуваної цивільної роботи, але після прибуття змушує їх підписувати незрозумілі контракти та відправляє на фронт. Один із завербованих кенійців розповів, що отримав гвинтівку без жодної підготовки й навчався стріляти, спостерігаючи за іншими.

Президент США Дональд Трамп заявив, що не підтримає поновлення повноважень американської розвідки за розділом 702 закону FISA без одночасного ухвалення виборчої ініціативи Save America Act. Демократи вважають цей документ загрозою для доступу громадян до голосування.

Міністр оборони США Піт Гегсет не зміг чітко пояснити, коли після можливої угоди з Іраном повністю відкриють Ормузьку протоку. Спочатку він пообіцяв негайне відновлення руху, але згодом визнав, що процес може тривати до 30 днів.

Окружний суд Осло в понеділок оголосить вирок Маріусу Боргу Гейбі – сину кронпринцеси Норвегії Метте-Маріт. Його судили за 40 епізодами, серед яких чотири обвинувачення у зґвалтуванні та насильство щодо колишніх партнерок.