В Естонії затримали російського вченого, якого підозрюють у шпигунстві на користь РФ
Джерело: Politico
Влада Естонії в Тарту затримала російського вченого В’ячеслава Морозова, якого підозрюють у шпигунстві на користь РФ.
Морозов з 2010 року працює професором міжнародної політичної теорії в Тартуському університеті.
Фото: ERR
Служба внутрішньої безпеки Естонії (ISS) повідомила в пресрелізі, що почала розслідування щодо Морозова. Його затримали ще 3 січня, але оприлюднили справу лише зараз.
“Інтерес розвідки агресора до Естонії залишається значним. Цей недавній випадок слідує за кількома десятками інших та ілюструє бажання російських спецслужб проникнути в різні верстви суспільства в Естонії, включно з науковими колами”, – сказав директор ISS Марго Поллосон.
Морозова взяли під варту на два місяці й перевели до в’язниці в Таллінні.
Керівниця Інституту політичних досліджень Йохана Скітте при Тартуському університеті, де донедавна працював Морозов, Крістіна Тюніссон написала випускникам, що російського професора звільнили після затримання.
“У нас не було підстав ставити під сумнів попередні роботи В’ячеслава Морозова, але в світлі нових знань важливо критично переглянути їх”, – зазначила вона.
Естонська влада вже ловила місцевих жителів за підозрою в шпигунстві на користь Росії, але це вперше, коли російському вченому висувають подібні звинувачення.
- Співробітники Латвійської Служби державної безпеки затримали російського громадянина, якого підозрюють у шпигунстві на користь російських спецслужб.
- Бельгійська ультраправа партія Vlaams Belang (“Фламандський інтерес”) виключила зі своїх лав колишнього сенатора Франка Креєльмана через звинувачення в тому, що він впродовж трьох років працював на китайську розвідку.
- Польський суд у вівторок, 19 грудня, засудив 14 громадян Росії, Білорусі та України за підготовку диверсій на замовлення РФ в рамках шпигунської групи.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.