В Естонії затримали російського вченого, якого підозрюють у шпигунстві на користь РФ
Джерело: Politico
Влада Естонії в Тарту затримала російського вченого В’ячеслава Морозова, якого підозрюють у шпигунстві на користь РФ.
Морозов з 2010 року працює професором міжнародної політичної теорії в Тартуському університеті.
Фото: ERR
Служба внутрішньої безпеки Естонії (ISS) повідомила в пресрелізі, що почала розслідування щодо Морозова. Його затримали ще 3 січня, але оприлюднили справу лише зараз.
“Інтерес розвідки агресора до Естонії залишається значним. Цей недавній випадок слідує за кількома десятками інших та ілюструє бажання російських спецслужб проникнути в різні верстви суспільства в Естонії, включно з науковими колами”, – сказав директор ISS Марго Поллосон.
Морозова взяли під варту на два місяці й перевели до в’язниці в Таллінні.
Керівниця Інституту політичних досліджень Йохана Скітте при Тартуському університеті, де донедавна працював Морозов, Крістіна Тюніссон написала випускникам, що російського професора звільнили після затримання.
“У нас не було підстав ставити під сумнів попередні роботи В’ячеслава Морозова, але в світлі нових знань важливо критично переглянути їх”, – зазначила вона.
Естонська влада вже ловила місцевих жителів за підозрою в шпигунстві на користь Росії, але це вперше, коли російському вченому висувають подібні звинувачення.
- Співробітники Латвійської Служби державної безпеки затримали російського громадянина, якого підозрюють у шпигунстві на користь російських спецслужб.
- Бельгійська ультраправа партія Vlaams Belang (“Фламандський інтерес”) виключила зі своїх лав колишнього сенатора Франка Креєльмана через звинувачення в тому, що він впродовж трьох років працював на китайську розвідку.
- Польський суд у вівторок, 19 грудня, засудив 14 громадян Росії, Білорусі та України за підготовку диверсій на замовлення РФ в рамках шпигунської групи.
31 березня міністр оборони Рустем Умєров провів зустріч у Києві з міністром оборони Нідерландів Рубеном Брекельмансом, під час якої сторони обговорили посилення безпеки та співпрацю в оборонній сфері.
Міжнародний саміт у Бучі 31 березня ухвалив спільну заяву щодо необхідності розслідувати кожен воєнний злочин РФ, покарати винних і не допустити повторення трагедій.
31 березня глави МЗС головних європейських країн заявили про готовність посилити підтримку України та запровадити нові санкції проти Росії, щоб змусити її погодитися на зупинення війни.
У Дніпрі 28 березня внаслідок російської дронової атаки загинула лікарка, учасниця спільноти Проекту Кешер та проєкту Мама для мами Ольга Семіренко.
Міноборони кодифікувало та допустило до використання у ЗСУ автоматичний гранатомет AGL-53 калібру 40 мм вітчизняного виробництва, котрий можна встановлювати на бойових машинах або легкому всюдихідному транспорті.