В Генштабі розповіли історію військової, що повернулась з-за кордону й мобілізувалась
Джерело: Генштаб ЗСУ
У Генеральному штабі ЗСУ розповіли історію військовослужбовиці Ірини, що на початку російського вторгнення була за кордоном, але повернулась в Україну та мобілізувалася.
Спочатку вона в Польщі допомагала українським біженцям, адже знала мову та мала контакти.
“Але мій рідний брат пішов добровольцем, син, племінник, похресник — багато з родини пішло до війська. І зрозуміла, що треба повертатися й бути з усіма”, – розповідає жінка.
До вторгнення Ірина понад 20 років працювала на телебаченні, тому її запросили в одну з бойових бригад — розповідати про військових Сил оборони.
Джерело: Генштаб ЗСУ
“15 грудня 22 року я приїхала з Польщі, пішла в ТЦК, вже маючи відношення. А через тиждень була за Лиманом, у зоні бойових дій. Перед тим я багато знімала в районі АТО, але побачила масштаби: це зовсім не те, що було тоді. Потім мого сина і брата перевели в бригаду поряд, і вже я тішила себе, що ми все-таки якось поруч. Сини мої сміються: “Ти хотіла, щоб у тебе все було під контролем”, — згадує Ірина.
Були виїзди на першу лінію. Був підрив на міні — на щастя, ніхто з її команди не загинув. Після госпіталю Ірина повернулася до служби.
“Для мене важливо, що я тут, хоча могла лишитися за кордоном і поглядати здалеку, як багато хто робить. Не всі з мого оточення розуміють, чому я повернулась і мобілізувалась, тим паче в моєму віці, адже мені в цьому році 55 — але для мене важливо те, що я сама це розумію”, — каже вона.
Військова пояснює:
“За цей час стільки знайомств, і я просто пишаюся тим, що у нас такі люди. Такі чоловіки, такі жінки. У кожного своя історія: бізнес, родина, і багато з-за кордону повернулись, і люди творчих професій. Але вони розуміють, що вони там, де потрібно. І це не просто пафосні слова: з багатьма після інтерв’ю спілкуємося далі, й ти бачиш, що це справжні люди. Для мене всі, в кого є розуміння, що не можна стояти осторонь — це люди справжні”.
- Ян із позивним “Кенобі” – командир 1-го Інтернаціонального легіону оборони України. Анастасія – бойовий медик. Їх звела війна. Попри свій вік, молоді люди пережили стільки, що вистачило б на декілька життів і не один пригодницький фільм. Адже вони обоє – професіонали військової справи, які ніколи не ховалися за чужими спинами під час жорстокої війни з підступним ворогом.
У селі Першотравневе Зміївської громади дерево впало на 56-річну жінку – від отриманих травм вона загинула на місці. У самому Харкові троє осіб постраждали внаслідок обвалення даху приватного будинку в Салтівському районі. Їм надають медичну допомогу.
Президент Чехії Петр Павел заявив в інтерв’ю BBC, що Захід не повинен тиснути на Україну з вимогою якнайшвидше звільнити всі окуповані території, якщо це означатиме надмірні людські втрати. За його словами, підтримка України має ґрунтуватися на реалістичному підході, а не на примарних очікуваннях миттєвої перемоги.
Коли мова заходить про турботу про здоров’я, більшість людей згадує про харчування, фізичну активність або психічний стан. Але часто поза увагою залишається один важливий аспект – стан ротової порожнини.
The Weatherman Foundation – це благодійний фонд, створений американкою Елізабет Везермен та її чоловіком Ендрю Данканом невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Президенткою Фонду є Меган Моббс. Меган – донька генерала армії США, радника президента Трампа Кіта Келлога. Для неї головне не титули, а вибір, коли Росія напала на Україну, подружжя вирішило діяти і заснувало фонд на честь батька, який у молодості був військовим кореспондентом і знав, що таке війна зсередини.
На одному з пляжів на заході Ірландії подружжя Кейт і Джон Гей натрапило на пляшку з посланням, яка пропливла майже 3 тисячі кілометрів через Атлантичний океан. У ній була записка від пари закоханих – Аніти Моран та Бреда Сквайрса – яку вони залишили ще у 2012 році після побачення на канадському острові Белл.